Спроба підбити підсумки року роботи нинішнього скликання Верховної Ради перетворюється у пошук відповіді на питання — чому роблять вони, а соромно мені?
21 липня 2019 року українці на дострокових виборах обрали новий зелений, в прямому і переносному сенсах парламент. «Слугам народу» вдалося сформувати монобільшість, а під час самої виборчої кампанії складалося враження, що навіть якщо гуска на базарі скаже, що вона від Зеленського, їй теж дістанеться депутатський мандат.
Проте зараз вже очевидно, що це найбільш непрофесійний та аморальний склад Ради. І при цьому, попри розпіарений турборежим, попри те, що «слуги» готові були ухвалювати закони пачками, навіть не вчитуючись у їхній зміст, за своєю ефективністю, за кількістю, і головне — якістю законів ця «зелена» Рада поступається попередній.
Хоч «слуг» і збирали спеціально у Трускавці, пригадуєте, начебто щоб дати якісь депутатські навички. Але сходу нагадали їм, що новообрані — «політичні ніхто».
Нові «стандарти» було продемонстровано дуже швидко. Обіцянку не кнопкодавити — порушено. Скандал із заявою про те, що 11 «слуг» отримали по 30 тисяч доларів щоб провалити питання «майданчиків Яценка» на комітеті, зам'яли завдяки шоу із проходженням поліграфу, і...забули. Як і заяву депутатки Скороход про те, що у монобільшості платять в конвертах від 5 до 30 тисяч доларів, в залежності від становища депутата у фракції.
Словом, монобільшовики зруйнували усі можливі й неможливі табу, але крім одного. Анал — табу, дізналися ми з переписки не просто «слуги», а голови цілого міжнародного комітету Богдана Яременка, який примудрився домовлятися про зустріч з повією прямо в залі Верховної Ради.
Обраного від «слуг» депутата-гвалтівника Іванісова, судимість якого саме за цією статтею підтвердив «на 100% свій» генпрокурор Рябошапка, так і не позбавили мандату, попри гучний розголос і обіцянки Зеленського.
В принципі, за цей рік стало ясно, що парламентська гілка зе-влади немає меж цинізму по відношенню до людей. Громадянам то пропонують для сплати своїх комунальних боргів продавати собак, то заводять мову про стерилізацію, щоб у бідних не народжувалися «діти низької якості».
Голова парламентського комітету соціальної політики Галина Третьякова, а останні висловлювання належать саме їй, на додачу ще й принижувала ветеранів, заявивши, що захисники України билися на фронті за винагороду, а значить держава їм нічого не винна.
У депутата Геруса, який є основним лобістом поновлення співпраці з РФ в енергетичній галузі, як виявилося, є чималий картярський борг. Лідери фракції «Слуга народу» Арахамія і Корнієнко дозволяють собі публічні, і абсолютно зневажливі вислови на адресу жінок — «робоча баба», «корабельна сосна». Можна уявити собі наради в офісі президента, і лексику, яка при цьому вживається.
За рік парламент «зусиллями» монобільшості не лише став схожим на якийсь притон. Її представники, ключові спікери, які повчають українців життю, зокрема як справно платити податки, самі, як виявилося, сповідують протилежну філософію.
Вихідець з лотерейного бізнесу Данило Гетьманцев більшу частину (22) з 27 своїх квартир оформив на власну матір. Так само вчинив і Олександр Дубінський, але зі своїм величезним автопарком. «Мама любить скорость» — про це знає тепер вся країна.
Ще одна «фішечка» від «слуг» — занижувати вартість свого майна. Наприклад Давід Арахамія оцінив свій будинок у близько 40 тисяч доларів, тоді як його ринкова вартість наближається до 400 тисяч.
При цьому нова влада не проти здерти з українців навіть у такому питанні, як компенсація за житло. Абсолютна більшість депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти, йдеться про 19 осіб – члени фракції «Слуга народу».
Заклад «слуги» Миколи Тищенка – ресторан «Велюр» – продовжував працювати, попри оголошений карантин, серед гостей — перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов. Більше того — зараз, коли роботу ресторанів у столиці дозволено, але лише до 22.00, «Велюр», за повідомленнями ЗМІ та активістів ...працює цілодобово. Закон — для народу, а не для його «слуг»!
Відсутність стратегії, постійна чехарда з урядами та міністрами мають й інший бік в роботі парламенту — неприхований лобізм. Законодавчі ініціативи у тютюновій галузі змусили інвесторів апелювати до президента. Таким же лобістським є й ухвалений нещодавно закон про гральний бізнес. Ну а ідея «слуг», зокрема Роксолани Підласи, яка отримала півмільйона гривень від розробника програмного забезпечення для касових апаратів, зобов'язати всіх підприємців встановлювати ці ж касові апарати — просто безсоромна.
Хоч про повну відсутність стратегії говорити некоректно. Арахамія то своїми заявами перевіряє реакцію суспільства на можливість відновлення водопостачання до Криму, то говорить, що Україні слід тимчасово відмовитися від політики гармонізації свого законодавства з Європейським Союзом. Бужанський атакує мову.
Тобто ми бачимо спроби ревізії проєвропейського, прозахідного, проукраїнського курсу. Якби такі ініціативи виходили від ОПЗЖ, то це було б принаймні логічно. А тут…На словах одне, а на ділі — протилежне. І так у всьому.
В цілому можна сказати, що роль Верховної Ради як інструменту реформ, комплексної роботи з реалізації наміру України на вступ до ЄС і НАТО повністю нівельовано і знищено. Ці питання тримаються на порядку денному в основному завдяки зусиллям опозиції. Це ж стосується і захисту української мови, української культури загалом від приступів «а какая разница».
І слід не забувати, що відповідальність за весь цей безлад і цинізм несе персонально Зеленський, який ручався за кожного «слугу» своїм ім'ям.
Зеленський крім того показав, що не може, і не зможе вже стати дійсно президентом. В тому числі й тому що не має контролю навіть над своєю фракцією, в якій багато «багнетів» орієнтуються не на нього, а на Коломойського, і вже здається немає сумнівів у тому, хто у цій зв'язці є старшим, а хто молодшим партнером.
