Стиль політичної поведінки Зеленського — шахрайство. Так, він дуже часто бреше, його слова варто сприймати з точністю до навпаки. Але іноді виникають і більш складні схеми, в яких читається його ставлення до українців як до лохів.
Нещодавній приклад — так зване опитування, про яке спеціально було повідомлено в останній момент, так, щоб не встигли навіть отямитись. Власне, ми до сих пір про його організацію і фінансування нічого не знаємо толком.
Та і сам прихід Зеленського до влади було обставлено за такими ж правилами. Хайп, ажіотаж, емоції, мінімум інформації про кандидата, якого ховали від ЗМІ, дезорієнтація людей. В підсумку, українцям всучили кота в мішку, або «куклу», користуючись кримінальним сленгом.
До речі про сленг. Колись Віктор Янукович вжив слово «шльопер», яке стало одним з найбільш відомих його перлів. На кримінальному жаргоні воно означає вагонного злодія. Думаю, багатьом доводилося спостерігати або чути у 90-ті про роботу вагонних картярів, які дуже майстерно і непомітно втягували жертву у гру, в якій всі були підсадними, і потім розчинялися з її грошима. Так, що людина лише в цей останній момент розуміла, що це була постанова.
Ну, «легітимний» як у воду дивився, коли казав: «головне, щоб ми шльоперами не стали».
В ситуації з Конституційним Судом теж все розігрується блискавично. Раптове резонансне рішення, масова емоційна реакція, і Зеленський, який розвиває на цій хвилі бурхливу діяльність. Вимагаючи ухвалення антиконституційного рішення щодо розпуску КС, яке дозволить сформувати новий склад суду вже повністю під себе.
При чому ми тепер знаємо, що і чинного голову КСУ призначали фактично з Банкової. То що це, як не спектакль, вистава у купе потяга, в якій всі ролі вже розписані?
Головне — не дати суспільству усвідомити, а що ж власне відбувається. А гарячкуватість Зеленського виглядає тим більше неприродною, якщо пригадати усі зашквари «слуг» і публічні звинувачення його оточення в корупції, на що він системно закриває очі.
Не можна виключати, що це частина довгострокового плану, який продовжує реалізовуватись попри поразку на місцевих виборах. Плану з узурпації влади (руками парламенту). Та й позбутися такого головного болю, як декларування статків, теж не зайве. Детальніше, в тому числі і про російський фактор, зможемо говорити тоді, коли усі карти будуть відкриті.
Але принаймні всі розуміють, що Зеленський повторюється, і діє однаково, по-шльоперськи. Як кидала. І йому навіть це вже не сильно допомагає.
От тільки ставки щоразу ростуть, як для нього, так і для країни.
