30 вересня 2022 року Президент України Зеленський, Голова ВРУ Руслан Стефанчук та Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підписали заявку на пришвидшений вступ до НАТО на тлі анексії окупованих територій Росією.
Попри обіцянки того, що майбутнє України в НАТО і що цей шлях незворотній, позиція діючих американських очільників держави і Аль'янсу, як і кандидатів у Президени США, нажаль, є невизначеними у контексті термінів цієї майбутньої події. І попри те, що Президент України просить хоча би зробити перший формальний крок на цьому шляху у вигляді офіційного Запрошення, навіть це питання, нажаль, поки що не обговорюється.
Принципове рішення про вступ в НАТО залежить від трьох чинників:
- Згода і бажання ДІЮЧОГО президента США.
- Згода і бажання ДІЮЧОГО очільника НАТО. (Поки що ні діючий Президент США, ні діючий очільник НАТО з цього приводу у контексті термінів позитивно не висловлювались, як і обидва кандидати у президенти США).
- Згода і бажання УСІХ членів Альянсу (а такої згоди нема, і, нажаль, невідомо коли буде, а це, очевидно найскладніша обставина, особливо через таких, як Орбан). Та й без Орбана таких вистачає. Наприклад 07.10.24. Фіцо заявив, що блокуватиме вступ України в НАТО, поки буде прем'єром Словаччини.
Тільки тоді, коли усі ці три чинники зійдуться в одній точці, в України з'явиться шанс.
Серед політичного естеблішменту іноді крутиться думка про заморозку війни і прийняття України в НАТО в обмін на території де-факто, а не де-юре, щоб повертати ці території у майбтньому, але, переважно це відбувається на рівні кулуарних бесід, а не на рівні офіційних позицій, причому без огляду на протидію декотрих членів Альянсу. А коли мова заходить про НАТО чи перемир'я в обмін на території, то подібні формули, принаймні поки що, протирічать позиції Президента України. і, згідно з останніми даними соцдосліджень, позиції більшості українського народу
P.S. від 01.10.24. Новим Генеральним секретарем НАТО замість Столтенберга став Марк Рютте.
P.S. від 04.10.24. В інтерв'ю Financial Times колишній очільник НАТО Столтенберг висловив думку, що Україна може стати членом Альянсу, навіть якщо не всі її території будуть звільнені від російської окупації. Якщо це не передбачає відмови від окупованих територій, то це було б чудово, але, оскільки він вже пенсіонер, то висловлював свою особисту думку, а не офіційну позицію діючого Генсека НАТО чи діючого Президента, тому на його приватну думку не відреагували ні Байден, ні Рютте, ні обидва кандидати на посаду Президента США. Питається — а чому Столтенберг, будучи при посаді, постійно говорив. що членство України в НАТО — «у середній та довгостроковій перспективі» після перемоги України, а через три дні, будучи вже на пенсії, сказав інше. А це тому, що приватна особа ніколи не відповідає за свої слова. У свою чергу ряд українських політологів такий варіант категорично не підтримують. Більшість з них вважає, що наслідки призведуть потім до нової війни, ще більших жертв і повної окупації України. Цієї думки дотримується і Камала Гарріс (цитата) : «пропозиції для капітуляції є небезпечними і неприйнятними„. Такої думки і Президент України.
Натомість Байден у червні 2024 року у контексті перспектив України в НАТО сказав:
«Це не означає – НАТО, що вони є частиною НАТО. Це значить, що у нас з ними відносини як з іншими країнами, де ми постачаємо зброю для того, аби вони могли обороняти себе у майбутньому»,
Така заява, нажаль, є дивною з точки зору його попередніх запевнень, що «Майбутнє України — в НАТО».
Новий очільник НАТО Марк Рютте у свою чергу з цього приводу висловився не у контексті офіційного запрошення чи прийняття в Альянс, а у контексті наближення до НАТО.:
«Мій другий пріоритет — посилити нашу підтримку України і ще більше наблизити її до НАТО.... Ми маємо забезпечити цю підтримку в майбутньому, тому що законне місце України — в НАТО»
P.S. від 07.10.24. Камала Харріс ухилилась від прямої відповіді на пряме питання журналіста про вступ України в НАТО, сказавши наступне:
«Це все питання, які ми будемо вирішувати, якщо ми дійдемо до цього КОЛИСЬ. А зараз ми підтримуємо здатність України захистити себе від неспровокованої агресії Росії»,
P.S. від 09.10.24. Президент Зеленський заявив, що Україна очікує на запрошення до НАТО зараз, щоб посилити свою політичну позицію. Зеленський наголосив, що йдеться саме про запрошення, а не про членство, і це важливо для майбутніх переговорів. Президент зазначив, що запрошення необхідне вже зараз, а не після війни, і закликав союзників до реальних кроків підтримки.
Причому вся формальна процедура займає декілька етапів: офіційне запрошення, консультації і вступні переговори, підписання ратифікаційних протоколів, а вже після цього — Імплементаційний етап передання країною-кандидатом документів про вступ до Північноатлантичного договору на збереження до США. На Саміті у випадку консенсусу хіба що за спрощеною процедурою можуть дати Запрошення. Однак наступний Саміт буде не раніше наступного року. Але після запрошення потрібно пройти процес ратифікації у 32 парламентах. Ратифікаційний протокол для прийняття певної країни в Аль'янс підписує кожен президент країн — членів НАТО на основі рішення парламенту кожної країни. Таким чином, ще на півдорозі на цьому шляху, нажаль, можливі перепони з боку таких країн, як Угорщина, Словаччина, Туреччина, і навіть Німеччина та США (особливо після можливого приходу Трампа). Отже, тут окреслено як мінімум 5 держав, а для провалу вступу України в НАТО, нажаль, достатньо однієї.
P.S. від 16.10.24. Генсек НАТО Рютте:
P.S. від 16.10.24. Посол США при НАТО Джуліан Сміт заявила, що Аль'янс НЕ ПЛАНУЄ запрошувати Україну до вступу найближчим часом:
Наразі ми НЕ знаходимося на тому етапі, коли Альянс обговорює надання запрошення Україні в короткостроковій перспективі“
P.S. від 17.10.24. Генсек НАТО Рютте:
Нажаль, подібна ситуація і зі вступом в ЄС, що триває ще з часів Євромайдану, а також з дозволом бити далекобійною зброєю союзників у глиб РФ.
Це було доповнення до основної статті, де розглянуто усі аспекти, різні позиції, варіанти і проблеми цього процесу:
Україна і НАТО: перспективи і проблеми.
