Світ навколо вражає. І не тільки масштабними речами , такими як захід сонця, одна річка впадає в іншу, тисячі людей біля відновленого з руїн палацу, а і більш простими речами. Можна побачити і вразитися аби тільки дозволити це собі. Тарілка з борщем в лісі на колінах друга, постать подруги підсвічена осіннім сонцем, сон Спайка (пес) на байдарці. Коли налаштований на велич реальності і природної , і рукотворної , можна врази збільшити свій коефіцієнт щастя.
Колись читала про експеримент з дітьми 1-3 років, після
якого виявили, що для гри вони вибирають собі партнерів з більш гармонійними обличчями, тобто більш красивих людей. Це наштовхує на висновок, що ще до вербального і свідомого періоду ми несвідомо вибираємо красиве. Краса — це добре, такий висновок роблять діти і саме так налаштовані ми виходимо у світ.
А в світі з красою все давно зрозуміло, прораховано та ідеально. Є навіть цифра, що позначає ідеал. Це число золотого перетину +1,6180339887. Існує не одне дослідження, під час якого збиралися ознаки та докази ідеального обличчя в спробі прив'язати все до того золотого стандарту. Золотий стандарт з математичної точки зору описує гармонію, порядок, тобто перетворення матерії в форму, спробу упорядкувати навколишній хаос і в підсумку знизити нашу тривогу.
Отож ми прагнемо краси, гармонії,порядку. І це прагнення спрямовує нас до досконалості. Тобто це поєднання мотивує рухатись вперед . Але нажаль наш мозок прекрасно вміє блокувати той рух — він просто зобов'язаний це робити. Його робота багато в чому полягає в тому, щоб ми не усвідомлювали більшу частину того, що відбувається навколо нас. Бо так простіше. Простіше і йому, і нам . Простіше дивитися на рекламу в сфері примусового перегляду. Простіше підпорядковуватися умовностям. Ми абсолютно впевнені в тому, що різні дрібниці матеріального світу не потрібні і не важливі, і дуже добре натреновані не звертати на них уваги. Обмежити і помістити в рамки, які допоможуть вижити , не важливо , що це зазвичай відбувається ціною перевантажень і зношенням фізичного тіла. Виживати вирішує мозок простіше без краси . А що вирішуєте ви?
Вибір завжди за вами. Відкрийте двері і зробіть крок вперед. Дозвольте людям, речам, природі проникнути через ваші очі і залишити відбиток в вашому мозку. Почніть бачити красу і тоді радість та щастя маленькими краплинками заповнить ваше серце.
