Дуже тішать люди, які в коментарях до будь-яких постів пишуть: а де посилання?! Без посилань це все бред, а автор фейкороб!
Розумієте, якщо людина написала пост, зробила якусь роботу, то вона не завжди хоче ще й робити дисертацію зі свого допису. Ви можете вимагати посилання на захисті наукової праці, там ви у своєму праві. А вимагати посилання в людей на їхній сторінці — це дивно.
Чому хтось має робити за вас вашу роботу? Ви не знаєте де гугл? Якщо ви хочете посилань, то ви йдете в гугл. Гугл — ідеальний інструмент для того, щоб знайти посилання. Уявляєте?
Коли ви вимагаєте посилань, то ви вимагаєте, щоб хтось подумав за вас. Ну от люди подумають за вас, витратять свій час, а ви ж думати так і не навчитеся. Проблема. Тому принаймні навчиться думати, щоб вміти сформулювати пошуковий запит в гугл.
Більше того, той хто не хоче думати зазвичай й за посиланнями ходити не буде, навіть якщо йому їх дати. Відповідно там за посиланням може бути рецепт пирога з вишнями, а не те, що мало б бути. Але якщо хоч якісь посилання по тексту натикані, то вам вже легше, правда? Ось я тут вірю не якомусь бреду, а тексту з посиланнями!
Тому було б чудово, якби ви не витрачали свій час на написання коментаря «а де посилання», а вчилися питати гугл так, щоб вміти або спростувати, або підтвердити написане. В більшості випадків це можливо за два кліка.
