У Львові в парку культури волонтери та ветерани встановили тимчасову інсталяцію в пам'ять про героїчну оборону Донецького аеропорта. Невелика 1,5метрова з чорного метала вежа і інформаційний стенд про ті події. Це те, про що, я сподіваюсь, ви може прочитати і у в новинах.
Але я хочу розповісти про інше. А саме про події, які передували встановленню цього пам'ятника. Я бачила дуже багато негативних коментарів львів'ян щодо цієї події під гучними заголовками у ЗМІ. «У Львові в парку культури встановлять копію вежі Донецького аеропорта» писали анонси журналісти. Так,так, уявіть, що у патріотичному Львові люди масово писали обурливі коментарі про макет вежі, якої вони в очі не бачили.
Невдолених можна поділити на кілька групп.
- Свідомі вороги України, які розуміли що саме вони роблять своїми хейтерськими коментарями. Про цих все зрозуміло. Але були й інші, і про них далі.
- Серед решти коментарів я можу виділити такі:
- «В парку культури не місце таким пам'ятникам, це місце розваг». Дикий аргумент насправді. Тому що ті, хто творив пам'ятник, творили культуру! А культурі має бути місце в парку культури, чи не так? Хіба що самим коментаторам некомфортно згадувати, що в нашій країні йде війна, а тому відповідно згадки про неї треба десь заховати від людського ока. Але сьогодні я бачила на відкритті людей з дітьми. Вони були з санчатами, і мабуть дійсно прийшли в парк покататися з гірки. І вони виділили свій час, щоб відвідати інсталяцію. Думаю, що заради цього автори її і створили.
- «Це неповага до загиблих». Мабуть про повагу чи неповагу мають судити рідні загиблих, або люди які самі пройшли через ці події в Донецькому аеропорту. А саме вони були на відкритті інсталяції сьогодні, і крім щирої подяки авторам за пам'ять я від них нічого не чула. І очевидно, що автори встановили цю інсталяцію так само для них і з думкою про них.
- «Встановіть цю вежу в Донецьку...деінде ще на сході». Деякі люди чомусь вважають, що у Львові не має бути місця, яке навіть уявно поєднує Львів і Донецьк, наче від такого об'єднання Львів може щось втратити, а не навпаки набути. Втім хіба не гасло «Схід і Захід разом» є основою нашої територіальної цілісності? Тим дивніше виглядає несприйняття містянами пам'ятника людям, які боролися у тому числі за мирний Львів.
- «Буде не пам'ятник, а ще одна забудова» Люди взагалі не дуже схильні довіряти, і будь-які роботи у зелених зонах сприймають у штики. Але ж, якби вони прочитали уважніше новини, які коментують, то могли б дізнатися, що інсталяція невелика, буде розташована на головній алеї та буде тимчасовою. Ніяких негативних наслідків від її встановлення для парку не буде.
- «Знову нас не спитали, і за наші гроші роблять пам'ятник, а треба було.. „, далі йшли пропозиції куди треба витратити народні гроші. Ці люди очевидно теж не надто переймалися читанням новин, і не спромоглися дізнатися, що інсталяцію створювали волонтерським коштом.
Тобто так вийшло, що проти патріотичного проекту Календар війни, в унісон з відвертими ворогами співали як і «втомлені від війни», так і просто неуважні громадяни, які не змогли скласти власну думку на основі фактів, а не лише гучних заголовків. Доречі, до честі одного чоловіка, то він прийшов на відкриття інсталяції і вибачився за свої поспішні висновки.
Отака вийшла не надто приємна історія, єдина надія, що хтось зможе зробити з неї правильні висновки, і буде трохи більше думати власною головою і писати коментарі на основі фактів.
А інсталяція насправді вийшла правильна, така як і мала бути.
Вічна пам'ять нашим захисникам.
