Вражаюча опертивність. Зашкварений президентський радник з комунікацій Дмитро Литвин подав голос і прокоментував наїзди УП.
Раднику знадобилося цілий тиждень аби сформулювати своє заперечення щодо звинувачень у тиску на медіа та блокування спікерів.
Не розумію чого оце все не можна було сказати в той же день? Сказати, що в Офісі цікавляться заходами, котрі проводять медіа і котрі не стосуються спікерів Офісу Президента. Але, звичайно, жодного тиску. Просто цікавляться і все.
Очевидно, не можна було сказати ще тоді: «та не кричу я». Особисто я не знаю, бо не було досвіду вербального спілкування. З іншого боку, багатьом новим ліцам, які прийшли до влади, конкретно зірвало дах від їхньої безкарності. І ще, якби усе так було безневинно та «неконкретно», то й не було б скандалу. А так, у тихому болоті завелися чорти
Позитив цього скандалу в тому, що вибудувана система цензурування медіа уже посипалась. Першим був скандал з темниками в Укрінформі. Схоже, далі будуть ще докази тиску та цензури
