Я вимушений вибачитися за ш. В.Залужного. «Молоде вино у старі міхи...»
«Залужний акцентував, що російсько-українська війна повністю змінила характер війни загалом. Очевидно, що тепер перемога на полі бою повністю залежить від можливостей випереджати противника в технологічному розвитку. Саме швидкість впровадження інновацій напряму збільшує спроможності держави досягти перемоги у війні. ...
Певно, у майбутній високотехнологічній війні перемагає той, хто адаптуватиметься до технологічних умов поля бою швидше, ніж противник. Та сторона, яка першою системно і якісно здійснить перехід на інший військово-технологічний рівень, отримає безумовну стратегічну перевагу і нав'яже свою волю іншій стороні», — зазначив колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час виступу на Форумі оборонних технологій Україна — Велика Британія, організованому RUSI".
-- Я вимушений попередити всіх і військових, і управлінців, і інвесторів, що не можна приймати ці слова за чисту монету. Далеко не все так просто і прямолінійно. Генерал Залужний просто своє життя прожив у звичному дуже повільному темпі тодішніх військових інновацій у важкій техніці зі злиденними бюджетами. Там де "випереджати" вимірюволася роками, якщо не десятиліттями підготовки до серійного виробництва, ... і тому він дає загальну установку, — "поспішати". Раніше було так, що доки ворог щось скопіює аналогічне ефективне, проходило декілька років,... а зараз це часто — місяці або навіть тижні.
Сьогодні, коли основні інновації часто ідуть у малих дешевих виробах, які роблять дуже швидкий масштаб "канібалізму" з цивільного виробництва, як з "мавіками", треба дуже розумно, уважно, детально аналізувати майбутню конкуренцію з ворогом у копіюванні, виробництві і масштабуванні. Від багатьох інновацій навіть потрібно і необхідно відмовлятися, хоча вони і можуть бути дуже ефективні (готувати в секреті доки ворог сам реалізує). Деякі інновації треба притримувати і тримати в секреті до виходу на певні масштаби виробництва та відповідні ситуації для вдалого масштабного використання на фронті. Причому, це стосується як ефективних засобів ведення війни, так і методів.
Бездумна установка на "поспішати з інноваціями" вже приводила і далі приводитиме до ситуацій, коли ви вклалися в розробку, у винахід, зробили перші екземпляри,... а ворог за декілька місяців скопіював та масштабував виробив в п'ятеро більше вас і вже вашим винаходом б'ють вас, а не ви ворога.
Кожен винахід має аналізуватися стосовно цих аспектів. Ми маємо перед собою ворога зі значно більшою сировинною базою, більшими виробничими потужностями та більшою кількістю людей...
Наприклад українці перші винайшли та реалізували дронарний прорив на курщині... І що з цього вийшло??? Дуже потужна інновація була застосована на операції, яка вочевидь не мала другого та третього вдалого оперативного ходу і результативного завершення, мала малий масштаб... Ну і що??? Ну значно потурбували ворога, відволікли його сили,... а в результаті що??? В результаті ворог подувся піврочку скопіював технологію, як в дешевих маленьких дронах, так і організаційно,... і тепер робить те саме, тільки ще в нього є переваги: в масштабах виробництва, в авіації, в ракетах, у ближчій логістиці і в кількості військ... От і вийшов дешевенький поспішальний випіндрьож, без сер'йозних результатів з великими трагічними наслідками...
... Або як Путін по дурі добився "результатів" дальніми безпілотниками, так що в нього всі НПЗ та арсенали задимили.
У Генерального штабу має бути методика як визначати з чим треба поспішати і коли, а коли не треба, і не можна. А якщо немає таких методик, треба звернутися до відповідних системних аналітиків. Такі методики є як стосовно загальної логіки, так і стосовно конкретного розкладу з аналізом ВЛАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ проти МОЖЛИВОСТЕЙ КОНКРЕТНОГО ВОРОГА.
Деякі інновації треба притримувати ДО досягнення певного масштабу у виробництві, та ДО наявності вдалих місць використання з потужними результатами. Одночасно треба від самого початку продумувати та відпрацьовувати та планувати засоби протидії, коли ворог скопіює технологію.
Тобто в цьому питанні є свої шашки та свої шахи, а не просто "давай, давай!" "Давай-давай" потрібно в ідеях та у розробках, але не у безрезультатних самошкідницьких зливах ідей/технологій ворогу на полі бою.
