Супермова або діалект ??? (частинка перша)
Обіцяв відповісти на одне питання у коментах невеличкою публікацією, бо питання актуальне для багатьох людей. Починаю виконувати обіцянку.
Досить часто зараз можна побачити як хтось поправляє чиєсь не українське, чи начебто не українське слово.
давайте кругом-бігом проведемо легкий сценарно-суб'єктний аналіз таких ситуацій.
1. Поправка може бути:
- правильною, або
- неправильною коли поправляльщик просто не знаю написаного українського синоніма, або написаний синонім йому здається більш схожий на російське слово, ніж інший синонім і від цього слово йому здається що це — русизмом.
2. Той хто поправляє може:
- хоче реально допомогти правильним словом,
- а може просто шукає будь-який привід покритикувати опонента несуттєвими аргументами.
3. Той, кого виправляють може сприйняти виправляльщика як :
- «Добре дякую»,
- «мене не турбує»,
- «дістав „філолог“, не розуміється на темі, але все одно хоче порозумкувати, — троль»,
- «ти за темою хоч щось сказати чи написати можеш ?»,
- «тут намагаюся переходити на українську, а всякі філологи, замість того щоб підтримувати, ходять і постійно дратують таких людей як я», «клятий українець, що бореться з намаганнями вживати українську мову»,
- «просто, — троль, ходить і шукає хоч когось хоч чимось вколоти»,
..............................
..............................
Коли людина намагається донести до публіки свій сенс, а його перебивають філологічними поправками не по суті, найбільш ймовірно, що це викличе роздратування, якими б не були наміри поправляльщика. Я вже не кажу про багато ситуацій, коли самі поправляльщики неправі, стосовно правильного, але незнаного синоніму.
От часто і виходить каламбур, коли людина, котрій здається, що вона трошки підправляє правильне вживання української мови, насправді, найчастіше протидіє переходу людей на українську. Тобто шкодить і українській мові і країні, і порозумінню між громадянами.
Як же тут бути нормальному, доброзичливому і до мови і до співрозмовника, коректору, а не тролю-поправляльщику ? Цікава ваша думка. Бо мені на швидку руку приходить в голову тільки один варіант: просто, в найближчих репліках вжити правильне на Ваш погляд слово. Це була б така трохи штучна, але дуже чемна і шляхетна звичка яку ще треба в собі виробити. Така поведінка і вас би виставляла в хорошому світлі, і дійсно б сприяла підтримці вживання людьми мови.
У другій частині цієї заміточки я розповім як прагнення багатьох діячів просунути українську мову, несвідомо сприяли тому, що мові наносився катастрофічний збиток, як в найгірших традиціях російського держимордно-холуйського кураторства над культурою.
