Бачу, що не всі професійні кримчани (до спільноти яких належу і я) говорять вам правду про півострів. Хтось боїться зашкодити своїй ліберальній репутації (читай — заплямити біле пальто), комусь посадові інструкції забороняють (або страх залишитися без грантів).
Ну а я старий троль, я відкрию вам очі нащот потопів та реакції.
Так от, проукраїнських кримчан, тих самих «наших», за якими прийнято гучно побиватися, на півострові 22-23% — і то в найкращому разі, а мо" й менше. І їхня частка точно не зростатиме.
Упоротих, які ненавиділи або, принаймні, зневажали Україну останні 30 років — десь 40%, і їхня частка зростатиме через міграційну політику Кремля.
Решта — ковбасне болото, яке завше за переможця.
Тому
а) будь-які узагальнення, як-от: "там всі зрадники", так їм і треба, як сьогодні Бірюков :(, чи "там ж наші співгромадяни", пожаліймо їх, — безглузді. Нема там такого, щоб всі молилися на Пу, але і криївок УПА не буде. Відучіться говорити за всіх
б) будь-яка материкова реакція: співчуття, зловтіха чи ігнор, — не має жодного стосунку до визволення Криму. 2/3 кримчан кожна з них буде просто пофігу, а ще більше пофігу російським танкам та автозакам
в) реінтеграція півострова залежатиме від кількості пролитої за нього крові, а не від ментального настрою материкових чи місцевих (Боже, невже досі доводиться це пояснювати?). Запутінці не полюблять Неньку, хоч ви їм п'яти медом маститимете
І будьте готові, що в день, коли над півостровом знову замайорять синьо-жовті полотнища, половина тамтешніх щиро вважатиме українців окупантами.
Ну а тепер я охоче послухаю, як я не розбираюся в темі, який я не патріот та повторюю кремлівські наративи
