Я дуже не люблю, коли різні за змістом речі називають одним словом і цим їх, по-перше, зрівнюють, а по-друге, ламають всю ситуаційну семантику через коліно.

Ось слово «президент». Припустимо, у США – так, президент. Глава виконавчої гілки влади, обвішаний (поки що) системою стримувань та противаг, які забезпечують незалежні законодавча та судова гілки тієї ж влади та інші державні інститути.

У Московії тим же словом називають вождя, який самозабутньо догризає всі гілки влади без розбору і розхерачує свою країну до повної цивілізаційної нікчемності, вона ж «імперська велич». Навіщо це явище називати тим самим словом? Дурниця якась. Це треба виправити. Я вважаю, що одним із пунктів при підписанні капітуляції РФ має бути вимога до неї перейменувати цю посаду на рівні конституції. Нехай називається «путін», щоб ганьба довго свербіла. Другий путін усієї Московії такий-то. Можна залишити варіант класичний — «пахан». Справжню назву, на букву «х», ми зарезервуємо для майбутніх офіційних звернень та іншої дипломатії.

Для симетрії можна і в нашій Конституції назву вищої посади поправити, щоб більше відповідала реальному стану справ. Бо сила та серце України не в державній системі, а у громаді. Громада — поки що єдина противага для нашої виконавчої влади, бо законодавчу вона звикла вважати власним борделем, який тут же готовий до всіх послуг, а судову — бордельними аксесуарами для задоволення своїх хотівок. І стримує це неподобство лише громада. Стримує значною мірою тим, що кожного разу обирає в «президенти» того, кого їй, за великим рахунком, не шкода. Тому що все одно система його перетравить і зробить керівним імпотентом, нездатним на неї, систему, щось підняти, а потім, коли закінчиться каденція, відповісти за всі провали. Цапа-відбувайла. Отак поки що і треба офіційно титулувати перших осіб в Україні. Нехай кандидат не тішить себе ілюзіями та чітко усвідомлює, що на виборах він конкурує за право стати не «президентом», а цапом-відбувайлом. І щоб він свідомо цього прагнув. А чому ж ні. Може, це буде додатковим стимулом, щоб цю убогу ситуацію змінити, провести рефакторинг системи і завдяки цьому не вийти в тираж гарантованим невдахою з прогаженою у мотлох передвиборчою програмою.

Як каже Роман Цимбалюк, давайте просто називати речі своїми іменами. Це реально допомагає.