Москва знову використовує їжу як зброю, цього разу – для тиску на міжнародну спільноту.
У четверту суботу листопада Україна та світ вшановують пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років.
Ми згадуємо жах геноциду українців сталінським голодом. Ми робимо службу людству, поширюючи цей жах, щоб він ніколи й ніде не повторився.
Вікторія Скуба
Щороку в четверту суботу листопада Україна та світ вшановують пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років. Ми вшановуємо пам'ять тих, хто загинув від голоду не через неврожай чи стихійні лиха, а через свідомий сталінський геноцид українців.
З часу цього злочину минуло дев'ять десятиліть. Однак Голодомор досі не визнаний геноцидом у світі. Немає жодної резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка б чітко й аргументовано засуджувала радянський тоталітарний режим нарівні з нацизмом.
Національний музей Голодомору-Геноциду в Києві.
Фото: Едуард Крижанівський
Цього року українці мають вшанувати пам'ять жертв геноциду під час масштабної війни з Росією. Війна, яка знову супроводжується геноцидом. Проте цього разу російський режим уже не приховує своєї мети знищення української ідентичності.
Крім того, Москва знову використовує їжу як зброю, цього разу – для тиску на міжнародну спільноту.
Місяцями Чорне море було повністю заблоковане Росією, що суттєво скоротило експорт сільськогосподарської продукції з України. 730 тисяч людей у світі можуть зазнати голоду через російську агресію. Родючі українські землі вкриті вибухівкою, а український урожай викрадають з тимчасово окупованих територій.
Інформацію взято з
Voluntariado Teosófico OTS Теософське волонтерство OTS
Se organizó un genocidio para someter a Ucrania
El final de la década de 1920 se convirtió en un punto de inflexión. Joseph Stalin concentró todo el poder político en sus manos y comenzó la colectivización y la industrialización forzadas. Con su potencial agrícola e industrial, Ucrania fue asignada como fuente de fondos para estos ambiciosos planes. Moscú ya no jugaba con los movimientos nacionales. Se puso fin a la NEP y a la política de "indigenización". La cancelación de la "ucranización" coincidió en el tiempo con la hambruna artificial y formó parte de la política genocida.
Uno de los primeros juicios políticos demostrativos en la Unión Soviética tuvo lugar en 1929 y se dirigió contra intelectuales ucranianos que estaban a la vanguardia de la ucranización. Unas 300 personas fueron condenadas por participar en una organización ficticia, la Unión para la Liberación de Ucrania.
Ese mismo año, decenas de miles de agentes de la Administración Política del Estado (GPU, servicio de inteligencia soviético y policía secreta), funcionarios del partido Сomunista y miembros comunes del partido llegaron a las aldeas ucranianas para obligar a los campesinos a unirse a las granjas colectivas. Las autoridades lanzaron una campaña para perseguir a los campesinos ricos, etiquetados como "kurkuls". En los cuatro primeros meses de 1930, más de 113.000 "kurkuls" fueron deportados de la Ucrania soviética. Miles de fríos vagones de tren de mercancías llenos de personas partieron hacia zonas remotas de Siberia y Kazajstán. Las deportaciones de familias de los pueblos ucranianos continuaron en los años siguientes.
Una familia etiquetada como "kurkuls" camino del exilio.
Публікацію підготував Роман Шуховський.
З самого початку війни Теософське товариство в Україні почало свою волонтерську діяльність і почало шукати надійних партнерів. Так, через одного нашого волонтера зі Львова, Андрія Крака, ми познайомились з благодійною організацією «Асоціація захисту прав людини в Україні». Ця організації працює з 2014 року, її фундатором є Василь Прокоп'юк. З початком війни вони розгорнули допомогу біженцям та внутрішньо переміщеним особам, створили пункт безкоштовного харчування спочатку на Львівському вокзалі, потім у Кривому Розі. Допомагали евакуації дитячих закладів зі сходу України на захід, забезпечували їх основні потреби житла, харчування.
Сьогодні ця організацію займається потребами ряду дитячих закладів, що евакуювалися і мають почати учбовий процес та провести зимовий період в нових умовах. Розпочато також роботи з влаштування життя тих людей, які зараз перебувають у Львівській, Тернопільській області, втратили житло і вже не мають, куди їм повернутися. Також здійснюються рейди з гуманітарним вантажем з заходу на схід країни, до звільнених від окупації міст і селищ. Такі рейди інколи не є цілком безпечними, але люди там дуже потребують допомоги і підтримки.
Представник Асоціації Адріян Мозола брав участь у цьогорічному Міжнародному Форумі «Шляхи духовного розвитку людини і суспільства», робив доповідь про волонтерську діяльність своєї організації.
Наші партнери ТОС з Іспанії обрали цю організацію для здійснення своєї фінансової підтримки, і от уже чотири рази пересилали кошти для проведення акцій гуманітарної допомоги.
Ми дякуємо колективу Асоціації за їх самовіддану працю, бажаємо наснаги і успіхів у всіх напрямках діяльності. Велика сердечна вдячність також нашим колегам ТОС з Іспанії за підтримку і допомогу. Разом ми переможемо!
Реклама сайту
ПАРТНЕРСТВО МІЖ TOS ІСПАНІЇ ТА ВОЛОНТЕРАМИ УКРАЇНИ
З початком війни Теософське товариство в Україні розпочало волонтерську діяльність і почало шукати надійних партнерів. Так, через одного з наших волонтерів зі Львова Андрія Крака ми познайомилися з благодійною громадською організацією " Асоціація правозахисників України ". Ця організація діє з 2014 року, її засновником є Василь Прокоп'юк. З початком війни вони розгорнули допомогу біженцям та вимушеним переселенцям, створили пункт безкоштовного харчування спочатку на залізничному вокзалі Львова, потім у Кривому Розі. Вони сприяли евакуації дитячих закладів зі сходу України на захід, забезпечували їх першочерговими потребами у житлі та харчах. Сьогодні ця організація займається потребами низки дитячих закладів, які були евакуйовані та мають розпочати навчальний процес та провести зимовий період у нових умовах. Також розпочато роботу з облаштування життя тих людей, які зараз перебувають у Львівській та Тернопільській областях, втратили домівку і вже не мають куди повертатися. Рейди з гуманітарними вантажами також здійснюються із заходу на схід країни, до звільнених від окупації міст і селищ. Подібні рейди часом не зовсім безпечні, але люди там справді потребують допомоги та підтримки.
https://sites.google.com/view/asociacijazahystu
Публікацію підготував Роман Шуховський.
