Віта Завірюха фотографувалася на фоні свастики.
Я сам неодноразово фотографувався на фоні свастики, і зігу можу кинути всім на заздрість.
Віта Завірюха писала, що в усьому винні євреї.
В двадцять років я теж у національному питанні рубав з плеча.
Віта Завірюха пішла шляхом насилля, бо не знала іншого способу добитися справедливості.
Я однозначно не піду в террор, бо мені вже не двадцять і я знаю, що він ніколи не призводить до намічених політичних результатів. Хоча десять років тому обов'язково вбивав би.
Про Віту Завірюху на «Українській правді» дипломована психологіня Лілія Дубінська написала статтю, яка зводиться до простого обивательського висновку: «ця дев'ятнадцятирічна дівчинка, звісно, героїня, але явно небезпечна, тому не дивлячись, що вона прикрила нас собою, її місце в тюрмі, заради нашого спокою».
Що так налякало психологіню Дубінську?.. Правильно — сватики.
«...Картіна міра радікалов проста», — пише нам дипломована психологіня Дубінська, — «...Оні внутрєннє подєлілі мір на врагов і друзєй...» І що, курва, характерно, не помічає дипломована психологіня, що її власна психологічна картина світу ще простіша: Вітамінка фотографується зі свастикою — радикал, радикал — значить, ненавидить євреїв, татар, вірменів і загалом всі інші національності. І навіть не подумала дипломована психологіня, що у Віти не все так тупо, як заведено думати серед дипломованих психологів.
Може, у Віти є друзі-євреї чи вірмени?.. Може, Віта ще у пошуку, і її расистські висловлювання — це захоплення на рік-два? А може вона взагалі несвідомо наслідує зовнішню форму радикальної ідеології, щоб спостерігати, як у обивателів та всяких дипломованих психологів кишки від обурення крутить?
Колись, щоб довести добропорядного обивателя до істерики, треба було руйнувати релігійні символи. Тепер цим займаються навіть медіашльондри з «Фемен», а обивателю, загалом, байдуже. Колись, аби познущатися над обивателями, треба було спати з неграми. Потім це перетворилося в окремий кіножанр, вже не екзотика. Колись, щоб викликати жах у європейського обивателя, треба було сповідувати коммунізм і тягати на собі червону символіку. Тепер портрети Че Гевари друкують на модних краватках.
Що у нас там залишилось, аби обивателя щиро трусило?... Ах так, нацизм.
Вважайте, Віта Завірюха подарувала вам наступну епоху. Героїчна юна дівчина, яка не зреклася боротьби і була посаджена вами до в'язниці, — ідеальний образ для ваших підростаючих синів та дочок, яких верне від вашої обивательської моралі й принципів. Колись такі сини й дочки, виховані на образах червоних терористів з РАФ, перетворили Європу на лівацький рай. Тож чекайте скорих політичних змін в українському суспільстві, шановні дипломовані психологи.
P.S.
Ви не взяли собі праці поцікавитися, чи є у Вітамінки друзі-євреї чи друзі-вірмени, вам вистачило картинки зі свастикою. А якби поцікавилися, можливо, вас чекало б добіса сюрпризів. У мене, наприклад, такі друзі є.
