На фото — студентські заворушення в Чілі. В руках у повсталих українські прапори і це дуже, дуже добрий знак. Це гарантія нашої майбутньої перемоги.
Наразі у війні проти Росії ми маємо те ж співвідношення сил, що й під час Майдану проти міліції, тільки більше масштабом — перевага ворога в ресурсах та потужностях абсолютна.
Прикиньмо:
- За який час Росія може знищити Україну, якщо поставить собі метою зробити це в будь-яку ціну? — Миттєво. Росія має ядерну зброю.
- Наскільки збройні сили та людські ресурси Росії кількісно переважають українські? — Переважають абсолютно.
- Наскільки фінансові та політичні можливості Росії більше українських? — Більше абсолютно.
- Наскільки вплив російської агентури в Україні значніше впливу української агентури в Росії? — Значніше абсолютно.
Питання: на що ми взагалі розраховуємо в цій війні?..
Єдине, що може подарувати нам перемогу над переважаючими силами супротивника — якщо цінності, народжені і втілені на київському Майдані взимку 2013-2014 будуть осмислені не як національні чи державні, а як універсальна ідеологія нового часу, що актуальна для будь-якого куточку Землі. Таким чином Україна автоматично стає принциповою точкою конфлікту для потужних світових гравців, і вони стають міжнародними важелями, які діють на нашу користь, бо наші національні інтереси не розбігаються з їхніми. Не знадобиться вербувати і купувати агентів у стані ворога, бо ідеологія — це думки, а вони проникають крізь всі перепони, вербують краще грошей і творять несподіваних союзників (треба згадати, що вже зараз в Москві проходять численні мітинги під українськими прапорами). Якщо українські цінності будуть застосовні безвідносно кордонів, і будуть нести в собі і російські, і чілійські цінності — ворог, який переважає нас силою, впаде. Бо ніщо не спинить ідеї, час якої настав.
