Очевидно, що бойові дії у нинішній війні далеко не обмежуються явними нападом та відсіччю. І так на всіх фронтах, зокрема, на інформаційному. То ж повідомлення новинних каналів та аналітичні статті, за якими ми намагаємося оцінювати стан справ – також чинники війни. І не лише пропагандистські виступи та ток-шоу за участю, наприклад, нашого Арестовича чи їхнього Соловйова. Це, так би мовити, стрілецькі та артилерійські залпи. Більшість інформаційних повідомлень – теж зброя. Інакше як розцінювати заяви військового та державного керівництва про плани майбутніх наступів, як своїх, так і противника, деталі чи відео з театру бойових дій, і багато іншого.
То ж чи є шанс якось об'єктивно судити про ситуацію на фронтах та навколо них, орієнтуючись лише на доступну інформацію? Насмілюся сказати, так! Проте з поправками.
Найголовніше тут – не пошкодувати часу на огляд різних джерел, при цьому, не лише наших, але й ворожих. До того ж варто відстежувати публікації протягом якомога довшого проміжку часу. Ну і слід пам'ятати, що ворога недооцінювати не можна, так само, як і довіряти «шапкозакидницьким» публікаціям – з будь-якого боку.
Наприклад, про втрати. Так, ворог завжди з задоволенням наводить дані про наші втрати. При цьому, цікаво, що аж до кінця жовтня щодня наводилися окремі цифри по напрямках: скажімо, «в ДНР – 700 вбитих, в ЛНР – 500, на Херсонщині – 400». При цьому наші оцінки ворожих втрат стабільно коливалиться у межах 300-400. Але в цей час як наші, так і частина ворожих джерел вже казали про близьке звільнення Херсона. Але після цього звільнення ворог став значно, майже вдесятеро менш оптимістичним, згадуючи наші втрати у межах 30-70 людей по напрямах.
З цього випливає, що наші дані досить об'єктивні. Тим паче, що вони змінюються у залежності від інтенсивності боїв. А саме про це, про запеклі бої, повідомлення майже не відрізняються в усіх джерелах. Водночас і втрати у наших воїнів приблизно порівнювані з ворожими. А дані про цю порівнюваність є в іноземних повідомленнях, які цитуються у наших публікаціях.
Оцінити перспективи наступів теж можливо. Для цього ватро порівняти дані про найзапекліші вогнища оборони – тут наступ, швидше за все, малоймовірний, з розташуванням стратегічних напрямків, наприклад, важливих для звільнення Криму. А ще подивитися карти існуючих шляхів.
Зрозуміло, не можна обходити дані про надходження нового озброєння від наших партнерів. Коли воно надходить насправді – це величезний секрет. Але коли ці дані з'являються у відкритому доступі – це вже свідчить про певні приготування...
І, на завершення, про стан справ у противника. Тут корисно дивитися саме публікації з ворожого боку. Але не всі. Варто віддати перевагу тим, які не в пошані у їхньої офіційної пропаганди, оскільки перевершують у ненависті щодо України. Навіщо? Отут варто навести бородатий анекдот, про те, як Рабінович у кіоску охоче купував «чорносотенну» пресу.
– Навіщо – запитує його знайомий?
– А просто для підняття настрою, – відповідає той. – От у нашій пресі суцільне скиглення – ми такі бідні, нещасні… А там! Ми правимо світом, ми найбагатші, ми перекупили усе й усіх, а бідні та нещасні – то вони!
Тому на завершення наведу кілька цитат, зокрема, від українофоба Гіркіна-Стрелкова та його однодумців.
…Такого уровня военной некомпетентности просто не существует. Происходит огромное, массовое предательство, планомерная подготовка к совершенно адской бойне во время очередного украинского наступления. Российской армии её командование не оставляет ни шанса на успех...
…Стралинк действительно нельзя задавить. Терминалы принципиально не пеленгуемые. Украинское ПВО каждую неделю укрепляется западными комплексами, оттачиваются алгоритмы обмена данными и распределения целей по ЗРК, процент сбитых крылатых ракет растёт…
…то, что я двигаю 9 месяцев, только сейчас дошло до профессиональных пропагандистов. А они всё это время писали «БАРСики держатся, сейчас устроим котёл на Донбассе, Харьков будет наш, чеченцы лучшие воины»… Сейчас, спустя десятки тысяч русских трупов, дошло…
…В Усть-Кутском районе Иркутской области украинскими диверсантами был совершен поджог нефтегазового месторождения…
І на душі стає тепло та весело.
