Попри все, я не можу не захоплюватись тим, як філігранно наше суспільство підготували до суботнього протесту. Не скажу, що це була цілеспрямована підготовка... але не здивуюсь, якщо була.
Пам'ятаєте, на початках Майдану інфопростір повнився мемасами про американців і французів, котрі не бояться активних і агресивних протестів, аби донести до влади своє невдоволення станом речей? Пам'ятаєте, як це протиставлялося ліхтарикам на Майдані? Бо я пам'ятаю. А потім була Груша, потім була Інститутська — ці мемаси стали неактуальними. А тоді ми перемогли — на деякий час.
А потім були протести жовтих жилетів, потім були протести Black Lives Matter, і вони не були ні жорстокішими, ні більш хаотичними за стандартні протести в цих країнах. Але в нас уже був образ бездоганного і непорочного Майдану, на котрому не було жодного вандалізму. Що, м'яко кажучи, не зовсім так, але ми в це вірили, бо ми хотіли в це вірити.
І десь на цьому етапі зродилася думка, що лише ми, українці, котрі пройшли Революцію Гідности, вміємо правильно протестувати. Лише ми знаємо правильну міру агресії на протестах, щоб і рибку з'їсти, і за хуліганку не сісти. Хоча протестам на Банковій до першого штурму адміністрації президента після маршу мільйонів — як до неба рачки. І багато хто обурювався «провокаціями» на Банковій, але ці провокації сприймались як агресивний сплеск загалом мирного протесту. Тому провину за них все ще покладали на владу, а не на протестувальників. А ми всерйоз і надовго повірили, що ми, фарисеї, не такі як цей французький пролетаріат чи, боже збав, обурені люди з чорних районів США.
Ми дуже швидко навчилися сприймати протестне акціонерство як щось погане — бо це те, що робили жовті жилети чи активісти BLM, а ми цього не робили. Або вони робили це безпідставно, а ми — лише підставово. Або вони робили це необґрунтовано, бо якби Джордж Флойд не був винен — його б і не затримували, стоячи коліном на шиї. А ми? Ми не такі. Але ми звикли, що активні протести — це щось погане. Це щось, що роблять «вони». «Ми» такого не робимо.
Тому, як тільки з'явилась фактична потреба до таких протестів повернутися, ми зненацька згадали не те, що знову опинилися наоднинці проти мусорні та олігархів під крилом сліпоглухонімої влади. Ми згадали, що «ми, українці, так не протестуємо». І Геращенко на вчорашньому етері повторив цю тезу, практично оголюючи прийом — Майдан в його уяві був «мирним протестом». Ми не можемо дозволяти собі агресію проти системи, яка нас вбиває, бо українці не такі.
За останні кілька років нас послідовно навчили, що ми не маємо права на активний протест. Лише на ліхтарики. Інакше це не «справжній протест», а «бездумний вандалізм».