Ну що. Здається, можна «привітати» тих, хто повівся на нібито вимоги казахстанського протесту щодо засудження СРСР і російської окупації Криму. Хоч і бентежила повна відсутність джерела – хай би хоч якоїсь анонімної структури протестувальників! А ще більше – те, як хутко це почали розкручувати, в першу чергу, проросійські коментатори. У вас у стрічці їх немає? А дарма.
Sergey Fursa наводить стихійні вимоги. Про них, принаймні, кажуть і казахстанські офіційні особи. Будь ласка: зниження тарифів, безкоштовні путівки і «ні» вакцинації. Якраз не «Майдан», а типовий «Антимайдан», пише п. Сергій.
А Vadym Denysenko нагадує протести «жовтих жилетів» у Франції. Пам'ятаєте? Все те саме. Тільки про вакцинацію тоді ще не йшлося. Зате погроми були – ого.
Ще він пише: «Є маса відносно бідних переважно молодих людей, які живуть на колишніх самозахоплених землях навколо Алмати (років десять тому це називалося „пояс шахіда“, між іншим). Їхня організованість почалася з протистоянь з владою, яка спочатку робила певні рейди на їхні самозахвати, а потім вирішила ці поселення легалізувати».
Погромний характер подій підтверджує офіційне число жертв серед силовиків станом на середину минулої ночі. 8 загиблих і 317 поранених – таке співвідношення не може бути наслідками «спланованих терористичних атак». А тільки ділом рук розлючених натовпів, практично всуціль озброєних «булижніком – оружиєм пролєтаріата». Відосики з захопленням і роздачею зброї не повинні вводити в оману, з відосиків не зрозумієш навіть приблизно, скільки ж тієї зброї захоплено, а тим паче – використано.
***
Російський політтехнолог Пьотр Мілосєрдов, який сам колись відсидів два роки «за підготовку перевороту» в Казахстані (до речі, проросійського), пише на «Эхо Москвы» (пардон за довгу цитату):
«1. Я ни минуты не верю в самоорганизацию „народных казахских масс“. У казахов просто нет подобного опыта. Вообще никакого. Максимум, на что эти массы способны – это на участие в организованном погроме, как это было и в 1986-м году, когда местная элита решила показать зубы Москве. Все последние „эксцессы“ типа „языковых патрулей“ или избиения дунган были явно инспирированы „сверху“. Думаю, что и у этих событий есть заказчики и организаторы (в т.ч. в среднем звене).
2. Пожар запылал с Актау, Атырау и это не удивительно. Потому что там живут адайцы (они называют себя „адаевцы“) – довольно беспокойный и пассионарный казахский субэтнос. Желающие могут погуглить информацию о том, как адайцы в 1980-х выгнали чеченцев, ещё ранее – били приезжавшую на „комсомольские стройки“ молодежь – в 1960-х, 70-х. И, кстати, мало кто понимает, но расстрел в Жанаозене – это публичная порка адайцев со стороны центра».
***
Те, як спритно президент Токаєв посунув реального доти лідера Назарбаєва, викликає думки. До речі, зі слів самого Токаєва про те, що це він відтепер очолює Раду безпеки країни замість старого Нурсултана, абсолютно неясно, як саме і чому це сталося! А крім того ж (і крім відставки уряду), він оперативно міняє керівництво силовиків на лояльне.
До речі, чому силовики не запобігли «групам звичайних мародерів»? Ми тут розмріялися, шо «міліція з народом». Але ж може бути й так, що мав місце конфлікт лояльності в керівництві. Це, звичайно, лишає відкритим питання, чи міг Токаєв сам інспірувати заворушення, щоб позбутися Назарбаєва. Якось це надто складно. Ще менш зрозуміло, чи могла це ініціювати Росія. Надто вже це відгонить темою «розгін студентів на Майдані влаштувало ФСБ, щоб окупувати Крим».
Насправді, як показують останні вісім років, від окупації Криму Росія програла неспівмірно більше, ніж виграла, хоч їхня пропаганда й намагається задурити голови (і багатьом українцям – успішно), ніби «так було задумано». Спецоперація ще мала б сенс для проєкту «Новоросія» – як мінімум – але ж він провалився. Що вкотре свідчить, наскільки подібні операції є міфами масової свідомості, а не реальними й ефективними інструментами.
***
Ясно, що західний слід – взагалі цілковита маячня. Досить поглянути на заяви США і ЄС, які з'явилися тільки коли спалахнуло. І адресувалися, якщо читати повністю, в першу чергу протестувальникам: не чиніть насильства! Натомість три дні мирного протесту Захід як води в рот набрав. По факту, вони просто нічого не помічали, і те, що сталося, було для них там абсолютною несподіванкою.
А от згадані вище проросійські (і власне російські) пропагандисти зреагували оперативно. Тут вам і фейкові «вимоги» бунтарів, і київські телефони казахстанського олігарха-втікача Мухтара Аблязова, за якими він тіпа радив контактувати щодо координації опозиційної роботи в Казахстані.... в липні 2020-го року.
Ну, і для різноманітності дуже активно розкручується не американський, а британський слід. Хоча той же Мілосєрдов – цілком собі російський патріот – пише: «3. Экономика КЗ – это полезные ископаемые, нефть, газ, цветмет. Большинство предприятий по их переработке принадлежит иностранцам, в основном – Великобритании. Вообще, роль UK в КЗ трудно переоценить. Так, например, бывший премьер-министр UK Тони Блэр (!) был советником Назарбаева (!!). А родной брат Тони Блэра, судья Вильям Блэр осудил к тюремному заключению в Англии оппонента Назарбаева (!!!) – Мухтара Аблязова.
Так что, друзья, все розовые сопли и слюни по поводу противостояния „западные демократии“ vs „байский режим елбасы“ можете высморкнуть в урну».
***
Токаєв, ясна річ, заявив про «зовнішнє втручання» лише для хоч якоїсь легітимізації саме зовнішнього втручання – Росії під прикриттям ОДКБ. Прикриття, звичайно, так собі. Все-таки Аблязов, хоч і живе у Франції – це не держава. І, закладаюся, нічого конкретного ні про яке «зовнішнє втручання» в організації самих заворушень ми так ніколи й не почуємо.
Але інформаційну війну в цьому плані Росією виграно. І прекраснодушні романтичні українці мимоволі їй допомогли.
То чи була це все-таки спецоперація Кремля, чи, як колись казав Путін про захоплення Криму, все робилося «з коліс», тобто Росія оперативно скористалася ситуацією? Повторюся, в якійсь озорій перспективі ми цього не дізнаємося.
Для нас усе це так і так недобре, бо тепер Казахстан, імовірно, стане зовсім уже російським поплічником. До речі, ще один привіт – прекраснодушним патріотам з тезою «Росія там зав'язне і від нас відволічеться». Дехто навіть пише, що тепер, мовляв, в Росію «підуть гроби», буде їм там новий Афганістан. Та з якого це дива?
Рашистів прибуває дуже небагато. Це аж ніяк не Прага-1968 з цілими танковими арміями. В плані присутності своїх силовиків у Казахстані Кремлю важливо тільки позначити цю присутність. Реальний контроль буде встановлюватися не озброєними патрулями на вулиці (в Кремлі не можуть не розуміти, що це лише обурить казахів), а власниками дорогих костюмів – у кабінетах.
А ще тепер на переговорах із НАТО, США і ЄС росіяни будуть вголос кричати про втручання клятого Заходу в Казахстані, а тихцем – і це гірше – за зачиненими дверима доводити західним переговірникам, що от бачте, як класно Росія наводить порядок і придушує заворушення на «історично своїй» території за кордоном? А ви так не можете! Тому навіщо вам та ж Україна, давайте все-таки в Realpolitik, ми готові відповідати за лад у всіх цих непевних землях, а вам воно потрібно, га?
Не те щоб усе це було аж катастрофічно. Це аж ніяк не «Путін-всєх-пєрєіграл», бо ж проти нього тут ніхто й не грав.
Але осад, як то кажуть, залишається.
