Страшна помилка влади полягає в тому, що вона вважає ніби може погрожувати громаді. Якщо громада і сприймала ці погрози серйозно, то це поступово міняється. Режим Януковича теж намагався погрожувати, путін намагався погрожувати українцям.
Надзвичайний стан в енергетиці? Ми вже це проходили і пережили. Громада ставить цілком логічне питання: що зробив уряд на чолі з Гройсманом і особисто профільний міністр Насалик для того, щоб унезалежнити Україну від вугілля з ОРДЛО? Нічого. Теза про відсутність альтернативи просто підіймається на сміх.
Воєнний стан? Зверніть увагу, що нам ним саме погрожують, хоча вимоги його запровадити лунали з перших днів війни. Тоді нам казали «не провокувати путіна». А зараз це вже не провокація? От тут-то не в тім річ. Це ми з вами сприймаємо воєнний стан як інструмент мобілізації ресурсів для оборони країни, зокрема, відібрання ресурсів у олігархів та спрямування їх на потреби воюючої держави.
Але влада сприймає інакше. І про це не соромляться говорити і владці, й верховні порохоботи. Для правлячого класу це спосіб закрити рота критикам, число яких невпинно зростає із логічним падінням довіри до влади. Це спосіб уникнути легальної ротації через дострокові вибори, які актуальні саме через те, що влада провалилася і вже практично офіційно відмовилася від впровадження змін в країні. Це спосіб уникнути люстрації, яка саме зараз швидко реактуалізується. Це спосіб завадити громаді дієво вимагати від влади результатів, тиснути на неї щоб вона виконувала свої прямі обов'язки. Ось що це зараз для влади. Тут її погляди і погляди громади різняться.
Влада сама вступає в протиборство із громадою. Все заради збереження можливості тіньового збагачення і задоволення жаги влади. Влада може бути вже офіційно названа режимом. Антинародним режимом. Режим основним своїм завданням зараз бачить боротьбу і маргіналізацію контреліти, яка пропонує шляхи розв'язання проблем, а не лише критикує. Націоналістів, неангажованих експертів у різних сферах, громадських активістів різної сфери спеціалізації. Не вийде.
