В українському медіа просторі продовжуються суперечки про те, які заходи варто чи ні було запроваджувати у зв'язку з пандемією. Це й не дивно, адже карантин завдав серйозного удару майже по всіх наших громадянах. Постраждали малий та середній бізнес, соціально незахищені верстви. Чимало людей лишилися без роботи.
На цьому фоні для багатьох привабливою стала модель, яку запровадили в Швеції. В цій скандинавській країні не вводили на стільки суворих заходів, як в інших європейських державах. Через це багато хто в Україні апелює до шведського досвіду. Через це з'явилися маніпуляції, яким наші роздратовані співгромадяни схильні вірити.
Та чи справді «Шведська модель» така ефективна, що дозволила і зберегти економіку і не допустити значного поширення коронавірусу? Покажемо з точки зору комунікації та коректності коментування теми. В питаннях економіки та медицини відповіді мають дати профільні фахівці.
Почати варто з того, що ніякої міфічної панацеї від Covid-19 у Швеції нема. Там є підхід, за якого, за словами тамтешнього головного епідеміолога Андреса Тегнелла, сподіваються на вироблення «колективного імунітету» без тотальних обмежень.
Влада країни на початку розгортання кризи прийняла рішення про:
- Закриття університетів та шкіл для учнів старше 16 років;
- Рекомендацію для людей віком понад 70 років не покидати домівки та загальну рекомендацію для всіх щодо дистанціювання (застосовується поняття «соціальне», хоча коректніше використовувати «фізичне»), яке є добровільним;
- Заборону масових зібрань більше, ніж на 500 людей (на деякі заходи почали продавати по 499 квитків).
При цьому, заклади громадського харчування, бари, перукарні та молодша школа продовжили працювати. Загалом повного нокдауну країни не відбулося. Оскільки далі ми будемо порівнювати Швецію часто з іншими скандинавськими країнами, доречною буде графіка від CNN із порівнянням заходів обмеження із Фінляндією, Данією та Норвегією.
Як бачимо, всі освітні заклади, публічні заходи, перукарні та заклади харчування в цих країнах були практично повністю скасовані. Невеличкий виняток становить Норвегія, де заклади харчування не були повністю закриті.
В результаті, значна частина мешканців країни погодилася обмежити контакти і сидіти вдома. Транспортний потік у столиці країни Стокгольмі скоротився на 60%.
Разом з тим, підхід влади у Швеції до питання пандемії був різко розкритикований місцевим експертним середовищем. Так, наприкінці березня понад 2 тисячі вчених, наукових працівників та експертів, у тому числі, в медичній галузі підписали петицію, в якій закликали уряд посилити обмежувальні заходи. Фахівці не задоволені активністю тестування на Covid-19 та критикують висловлювання представників влади про «колективний імунітет», адже досі нема доказів того, що такий може бути вироблено в спільноті людей. Крім того, вони вимагають вжити заходів щодо активного втілення в життя рекомендацій ВООЗ та запровадження обмежувальних заходів за прикладом інших європейських країн.
Із поширенням коронавірусу та фіксуванням недотримання рекомендацій уряду, деякі обмеження було посилено. 3 29 березня максимальний поріг для скупчення громадян зменшили з 500 до 50 чоловік, а низку закладів було закрито через недотримання рекомендацій щодо дистанціювання. З 1 квітня було закрито для відвідування будинки для пристарілих через те, що в половині з них було зафіксовано Covid-19.
В уряді говорять про те, що розраховують на довіру та відповідальність з боку громадян Швеції, кожен з яких «носить в себе за спиною свого власного поліцейського». Крім того, міністр охорони здоров'я Лена Галленгрен заперечує будь які твердження про наявність у країні звичного ритму життя, адже значна кількість Шведів обмежили контакти і сидять вдома. Проте, звісно ж не всі. В країні триває соціальне життя, особливо серед іммігрантів, які становлять приблизно 1/5 від населення країни.
Отже, примус якщо і є, він мінімальний. Швеція справді відрізняється від більшості країн Європи в своєму підході до питання стримування пандемії.
Не будемо оцінювати правильно це чи ні. Просто подивимося, що маємо в сухому залишку. Без суб'єктивних оцінок.
Станом на кінець квітня — початок травня Швеція (10 мільйонів населення) має вищу смертність на 1 мільйон населення, ніж у США, де найбільша в світі кількість заражених. При цьому, ця кількість нижча, ніж в Італії та Іспанії, які є лідерами в сумних рейтингах по Європі.
При таких порівняннях потрібно пам'ятати, що в Швеції значно менша щільність населення, ніж у США, Італії та Іспанії. На це, зокрема, посилаються в уряді, обґрунтовуючи свій підхід до обмежувальних заходів.
Станом на ранок 4 травня Швеція має більше смертей загалом від Covid-19 (2679 смерті), ніж сусідні з нею Данія (484), Норвегія (211) та Фінляндія (230). В тиждень із 6 по 12 квітня в країні поставлено рекорд із тижневої смертності, починаючи з 2000 року. Проте причетність до такого «рекорду» пандемії треба вивчати. Поки що є тільки припущення.
Коментування теми пандемії Covid-19 справа дуже невдячна. Мені не раз доводилося мати суперечки з людьми, які в тому числі, займаються публічною роботою і хотіли публічно давати певні коментарі. Відмовляти їх від цього. Наприклад, щодо порівняння смертності в світі від коронавірусу та інших хвороб. На маніпуляції такими цифрами було створено величезну кількість фейків, які поширювалися в мережі та робили свою брудну роботу з дезінформації та дезорієнтації наших співгромадян.
Зараз в Україні чимало говорять про «шведську модель», в тому числі люди, які її навіть належним чином не вивчили. Їм іноді достатньо знати, що там не є обов'язковими карантинні заходи, проте на цьому знання деталей завершується і ми бачимо народження некоректних заяв, які з часом спростовуються новими цифрами або просто не відповідають дійсності. Також не варто забувати про те, що те, що працює у Швеції, зовсім необов'язково буде працювати в будь якій іншій країні.
Я не агітую за чи проти такого підходу. Лише хочу сказати, що потрібно ретельно підходити до будь-яких заяв в такій дражливій темі та прискіпливо перевіряти інформацію. Інакше можна завдати шкоду як суспільству, так і власній репутації.
