Ми раз по раз обурюємося тим, що представники режиму Януковича та інших груп російського впливу в Україні зміцнюють свої позиції, все сміливіше виходячи в легальний публічний простір країни. Спочатку історія із Медведчуком та каналом "112", потім з'являється новина про те, що Портнов бере під контроль "NewsOne". Колеги Портнова, які не стали втікати за кордон під час Революції Гідності в Україні за кількома винятками почуваються доволі комфортно і впевнено. Дехто навіть уже зібрався працювати на штаб кандидата в президенти Петра Порошенка, який прийшов до влади після такого ненависного для цих політиків «перевороту».

Маємо право на обурення. Один відомий журналіст написав: «Вони повертаються». Я з цим категорично не згоден. Вони — російська п'ята колона і кати Майдану — не повертаються. Вони вже давно тут.

Вони повернулися в той день, коли частина правлячого класу, що отримала владу після втечі Януковича, прийняла вихолощений закон про люстрацію та не стала в ньому чіпати виборних посад. Вони повернулися після того, як їх допустили до участі у виборах, а регіонали в перші дні після втечі Януковича в кулуарах переконували деяких політиків, щоб їх не чіпали, бо вони ще пригодяться новій владі. Вони вже чітко зрозуміли, що стали майже господарями тут, коли почали давати владі голоси за потрібні закони в парламенті та коли оточення нинішніх топ політиків почало домовлятися з міністрами-втікачами уряду Януковича-Азарова про спільні оборудки і торгівлю токсичними активами.

Тому не коректно говорити про загрозу реваншу. Він вже відбувся. На жаль.

Це спонукає до формування принципово нового порядку денного. Проте, правлячий клас цього робити не збирається. Не зацікавлений та й не здатний. Все зводиться до того, хто буде в другому турі і хто який шмат впливу отримає за результатами виборчих баталій, які цього разу будуть певно найбільш брудними за весь час в історії українських виборів.

Ми можемо багато закинути владі, проте глобально один з її найбільших злочинів описав майже 80 років тому Оруел у своєму «Колгоспі тварин». Розповідається там про те, як всі тварини ферми повстали проти своїх гнобителів – людей, та вигнали господарів з ферми й почали господарювати самі. Попри гарні гасла про рівність і братерство, відразу знайшли ті, хто вирішив, що стане рівнішим за інших – свині. Вони поступово перейняли звички людей, оселилися в їх будинку, стали вживати їхній алкоголь, спати на їхніх ліжках. Вони перекрутили історію повстання проти гнобителів, вигнали або вбили тих, хто боровся найзатятіше, найсміливіше, був поранений у важкому бою із колишніми господарями. Потім переконували всіх, що саме ці найсміливіші й найдостойніші працювали на ворога і мало не воювали проти повсталих тварин, що вони досі будуть змови, живучи на сусідніх фермах. Вони виростили псів, які їх вірно захищали, охороняли їхнє багатство, створене працею інших тварин і привласнене свинями. Словом, перетворилися на гнобителів та перейняли їхній спосіб життя. При цьому, незгодин карали на смерть.

І кульмінацією стало те, що в решті решт вони сіли за один стіл з людьми – вчорашніми гнобителями і ворогами. Об'єдналися з ними у своєму прагненні до влади і надмірного багатства.

Нещодавно президент заявив про те, хто на його думку є загрозою. Туди потрапили хто завгодно, але не Кернес із Трухановим, Добкін, Шуфрич, Медведчук та інші представники російського лобі та відвертого криміналу. Тобто, відверті українофоби, які відкрито публічно працювали або працюють проти України в інтересах Кремля.

ЗМІ пишуть, що дехто з цих людей вже став союзником для Порошенка, дехто з них відкрито це підтверджує. Із деким оточення президента зустрічається за кордоном і не відомо про що домовляється. Отож, вони не вороги, а скоріше друзі.

Це сильно нагадує поведінку героїв Оруела, які вчора говорили про ідеали повстання проти гнобителів, а потім сіли з ними за один стіл.

А відверті звинувачення і поливання брудом з боку влади добровольців та волонтерів, які тягнули на собі тягар війни у найскрутніші часи та націоналістів, які були організаційним і банально фізичним каркасом протесту 2013-2014 років, нагадує те, як герої «Колгоспу тварин» з часом переписали історію і перетворили героїв на зрадників.

Це один з найбільших злочинів правлячого класу. Така поведінка прикривається патріотичними гаслами і націоналістичною риторикою. Це означає, що суспільство відверто дезорієнтують і вводять в оману, а розширення впливу регіоналів та сепаратистів – це наслідок непокараного зла. Хоча всі можливості покарати їх та обмежити можливості для реваншу були.