В Україні намічаються тектонічні зміни. З'являється все більше новин про фактичну ліквідацію мораторію на продаж сільськогосподарських земель.
Спочатку з'явилась новина про те, що в судовому реєстрі з'явилася справа, в якій українець вперше відстояв своє право на обмін землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини. Сьогодні ж стало відомо, що ЄСПЛ може почати призначати компенсації за порушення права власності на землю у розмірі від 2 до 75 тисяч євро. Якщо це так, не дурні українці почнуть масово користуватись цією можливістю.
Ну а тепер по суті. Якщо у вас є власність і вам забороняють її продавати — ви кріпак. Від безвиході, не в силах цю землю обробляти, ви віддаєте її «в оренду» агро гігантам за безцінь. Потім ви читаєте новину, що Косюк отримав 800млн грн дотацій, але все ще задоволені, що «олігархи не можуть розікрасти землю»... Звісно не можуть, бо вони крадуть не землю, а гроші!
Тепер про ринок. Він діє у переважній більшості розвинених (і не дуже) країн світу. Власність — це запорука стабільності для фермера. На цьому фундаменті він може залучати інвестиції, вкладати в агро інновації, що робить його КОНКУРЕНТНОЗДАТНИМ на світових ринках. Частину земель куплять і величезні агро холдинги. Але… Далеко не всю. Ці люди не звикли інвестувати на десятиліття, їм потрібно тут і зараз. А скупивши «всю» землю потрібні ще й трактори, комбайни, кваліфіковані кадри, місця зберігання і транспортування. В решті, потрібні ринки збуту. Об'єм інвестицій такий, що навіть повністю занурившись в агро тему вони її просто не потягнуть.
Тому залишиться достатньо вільного місця для середніх і малих господарств.
Що буде з українським селом? Воно почне змінюватись. Спочатку туди прийдуть гроші для розвитку, потім звідти підуть ті, хто не хоче змінюватись і розвиватись. Село в Україні, в решті, перестане бути відсталим, а стане основою середнього класу в одній колоні із малим та середнім бізнесом та учасниками креативної економіки. Чому цього не хоче політична псевдо еліта? Бо середній клас не продається за гречку.
