Відповідаючи на заяви Трампа, що для переговорів про перемир'я обов'язково провести вибори президента України, більшість захищає Зеленського, приводячи аргументи, що він насправді не є диктатором, не втратив легітимності та підтримки, й продовжує займати пост у відповідності до Конституції.
Багато хто говорить, що провести вибори, не порушуючи ту саму конституцією та здоровий глузд не можливо. Принаймні зараз, в умовах війни на виживання, коли значна частина громадян не може прийняти в них участі, бо захищає країну зі зброєю, а інша знаходиться на окупованій території або в прифронтовій зоні.
Дехто каже, що це взагалі не має значення, бо вимога проведення виборів до перемир'я — лише привід для того, аби ніякого перемир'я не було, бо путін хоче продовжувати знищувати українців, а для Трампа — це зручний спосіб знайти винного у провалі його спроб досягти швидкого миру, який він обіцяв перед власними виборами. Звинувачувати жертву ж простіше, ніж давати відсіч вбивці.
Зовсім мало хто згадує, що наявність загальних виборів взагалі не є обов'язковим для того, аби країна мала право захищатися проти агресії інших держав, а її лідер мав слово у переговорах щодо долі жертви агресії. Існують же монархії, і для них немає виключення у міжнародному праві.
Але чомусь майже ніхто не каже, що Україна (або США) можуть висувати таку ж саму вимогу щодо проведення виборів, але в росії. Маючи значно більше підстав для цього. Бо справжніх виборів там не було вже більше 20 років, а останні не просто як завжди були намальовані — вони «проводилися» на території українських областей, які формально анексовані й вписані в їхню «конституцію», але фактично ніколи не знаходилися під російським контролем, й якими продовжує керувати легітимна українська влада.
