«Леви на джипі» в останньому випуску «Срача» обговорювали тему примусу до сексу в стосунках. Власне сам формат цього шоу передбачає вибір та аргументацію учасниками однієї зі сторін: ти за чи проти примусу до сексу у стосунках, коли один з партнерів цього не хоче, а тобі ну дуже хочеться? Варто зазначити, що в шоу в цей раз приймали участь лише чоловіки.
Срач про цей срач не заставив себе чекати, думки пасажирів шакалячого експресу розділились, але варто звернути увагу на три важливих аспекти, які відбулись після випуску.
По-перше, сучасний соціум явно знаходиться на геть іншому, вищому рівні розвитку, де будь-яке виправдовування сексуального насильства не може залишатись безслідним. А це в свою чергу дозволяє пережившим таке насильство (яких, нагадаю, зараз аж ніяк не зменшується, та й раніше була серед жіночого населення левова частка) відчувати не тільки сором, а й гнів, який вже куди корисніший для адаптивного проживання травматичного досвіду.
По-друге, хлопці вибачились, закрили шоу «Срач», проговорили свої погляди, визнали помилки та залучили до ефіру з вибаченнями продюсера каналу Андрія Лузана, який вже рік у війську і рідко зʼявляється на зйомках свого ж каналу. Це найважливіший і найкращий вчинок, який можуть зробити публічні люди, які помилились у висловлюваннях або навіть помилялись у своєму світогляді (а світогляд може змінюватись під впливом нових обставин або інформації). Особости я хотіла би окремо підкреслити позицію Лузана — він справді виглядав як єдиний дорослий в кімнаті, взяв на себе відповідальність навіть за те, до чого особисто не був причетний, захистив команду, наголосивши на перегинах в хейті, де винуватцю погрожували вбивством і забуттям, а також зайняв дуже свідому тверезу позицію, при цьому залишаючи місце для гумору.
Лузан наголосив, що канал гумористичний, це підкреслено в кожному випуску, а в дисклеймері на початку «Срачів» завжди прописано, що ведучі часто розгоняють жарти навіть з протилежної до своєї щирої думки позиції, а все це гумор і взагалі не сваріться. Але не дивлячись на це, він визнає недоречність піднятої теми взагалі, обраних формулювань та нестачу дисклеймерів прям під час та після обговорення. Дійсно так, на каналі «Левів» та в «Срачі» часто використовується гумор за межами добра і зла, нижче поясу та поза межами моральних норм, однак це конкретний випадок потрапляє в саме ядро травматичного досвіду величезної кількості жінок, які століттями стикались з примусом до сексу в стосунках, поза стосунками, замість стосунків та у купі інших ситуацій.
По-третє, ми стикаємось з розповсюдженим викривленням сприйняття реальності більшістю чоловіків, які ніколи не стикались з сексуальним насильством ні в своєму житті, ні в житті своїх близьких. Справедливості заради — викривлення реальності відбувається з обох сторін, адже жінки, які стикаються з ним занадто, можуть мати перебільшену гіперпильність до всіх чоловіків взагалі. Однак це викривлення і є нашою реальністю, яку варто враховувати, намагаючись комунікувати з соціумом.
Я особисто не раз вела такі розмови, коли хлопець щиро дивувався, що більше 90% жінок стикались з облапуванням в метро, а величезна кількість жінок стикаються з сексуальним тиском і зґвалтуванням. Один мій приятель, зіштовхнувшись з цим фактом, обережно опитав абсолютно всіх знайомих йому жінок різного віку, статусу, зовнішності та навіть стилю одягу, чи лапали їх колись в метро чи іншому транспорті. А коли отримав всі «так», то прийшов до мене з неймовірним здивуванням та зі словами «ЇХ ВСІХ ЛАПАЛИ, УЯВИ, ЇХ ВСІХ, АБСОЛЮТНО ВСІХ ЛАПАЛИ! Я думав, що це роблять тільки закінчені маргінали, а виходить, це роблять звичайні чоловіки, яких я щодня бачу в метро?» Мені, звісно, не доводилось нічого уявляти, адже я стикалась з таким досвідом, як і абсолютна більшість знайомих мені жінок.
Саме з таким здивуванням, схоже, зіткнулись хлопці після шоу. Вочевидь вони обрали не найкращі формулювання, а також недостатньо приділили уваги дисклеймерам щодо цієї теми, але схоже, що вони мали на увазі лише випадки з свого чи приблизно свого життя, в якому загальний рівень поваги в стосунках високий, а тому «примус» до сексу — це скоріше спроби спокусити партнерку, а не ігнорування її твердого ні, чи навіть схилення до сексу під час її хвороби, поганого самопочуття тощо. Щонайменше мені хочеться в це вірити після ефіру з вибаченнями, однак навіть якщо це не так, ми як соціум вже справились — ми продемонстрували недопустимість такої риторики та отримали публічне визнання і вибачення.
Так чи можна всерйоз обговорювати зґвалтування в комедійному шоу чи треба безжально кенселити?
Я не маю готової відповіді, однак мені щиро здається, що жорстка цензура вбиває будь-яку творчість і гумор. Отже я би сказала так, можна, можна обговорювати все. Однак варто бути чутливим до реакції аудиторії, уважним до проблем співгромадян, робити висновки та визнавати помилки. Леви на джипі — чудовий приклад, коли шакалячий експрес спрацював на користь всім сторонам. Жінки, які стикаються з травматичним досвідом, виставили кордони, а вони усвідомили помилки, вибачились і зробили висновки.
Здається, хейт варто припинять, хоча переживші примус до сексу мають право на перебільшений гнів
