Червень 2020
Вільний той, хто
може
дозволити
собі не брехати..
Вода, з гуркотом, несла важкі камені. Вода несла камені легко та невимушено, обертаючи їх, як ніби то вони були з пінопласту. Берегом річки бігав з виряченими очима шмигаль і кричав на воду, розмахуючи руками.
- Куди?!! Стій!!! Карантин!!! Покажи свій паспорт!!!
Медична марлева пов'язка, від Louis Vuitton, намокла від дощу і сповзла на живіт, відтягуючи далеко вперед посинілі вуха. Порухом вух, шмигаль закинув маску на лоба і пострибав на міст через водоспад...
***
Вова сидів закритий на ключ і, раз за разом, вперто пробував думати. Він щойно записав відеозвернення до працівників локомотиво-ремонтного депо — щоб не їздили по рейках на німецьких дрезинах. Тепер сидів дивлячись на відкладену вбік камеру і думав паралельно дві думки.
Перша про ту наглу бабу... Він набрав її і сказав, що їй личить бути схожою на корабельну сосну. На що вона відповіла — якщо треба то сосну, але я товар штучний... Це як? - зробив вигляд шо не пойняв, вова. Дуже просто — менше, як за штуку — всі в ігнор...
Друга думка була розлогіша, але опасна.. Що не скажи - думав вова — а всі відразу ржуть. Раніше то монетизувалося, а зараз якось ну зовсім навпаки. Цікаво — то софістика, чи діалектика? Тре буде в Давіда спитати..
Але зараз, як ніколи, маю шанс. Якщо зараз, за один день, підняти вертольоти і закрити всіх дотичних до вирубки дерев... Від лісничого до самого верху... всю цепочку... всіх 48 педерастів... Блін, я тоді відразу стану героєм і рейтинг виросте ще більший ніж був...
***
Лісничий сидів на сосні. Від сосни до річки було метрів з 50, але він добре бачив, як вода понесла вниз його хату.. Мабуть треба буде потім підпалити стодолу, якщо встоїть - подумав лісничий, докурив і натягнув з бороди на зад мокру маску...
