Людина уже не блукає пустими вулицями, — світло прийшло до душі людини, що пряде як шовкопряд своє життя та сподівається, що до неї прийде просвітлення: всі стали щиро розуміти життя та всі стали дітьми, як і вчив той хто хотів вйни. Людина вже не може більше чекати — треба не руйнувати, а будувати і всі стали будувати новий світ, котрий має відкрити перпед всіма новий образ людини, що перемогла в собі варвара та стала любити закон. Ось так, вмить...
Боги чекають на можливість дати людині сенс життя, — всі стали шукати для себе любові та життя аби мати чим похвалитися після смерті. Гроші уже не модні, — ними не розплатишся у світі, котрий обирає лишень світлонош для вироблення політики Землі. І люди стали шукати нового шляху для своїх очей, котрі тепер повинні бачити, а не тікати від кольорів наче дальтоніки. Тепер всі можуть вже розуміти напрями векторів життя та любити тих хто колись говорив про вічну боротьбу душі людини світла та пітьми і людина нарешті обрала світло, — все, вистава закінчена. Людина стала цивіілзованою істотою.
Тепер лишень клітки із тиграми можуть нагадувати людині якою вона колись була — нова ера, всі люди більше не стануть вбивати та красти, — всі лишень будуть допомагати всім аби єдине ціле могло функціонувати та любити джерело. Тепер вже немає ціни на життя, — є тільки вільний доступ до життя, котре дає всім свої плоди та свої маски, котрі людина вдягає аби розсмішити інших, бо життя це радість, — тож чого сумувати?
Насправді всі чекали коли людина нарешті зможе омитися від зла, — і людина омилася. Тепер вже не може бути жодних двозначностей: всі стали чистими, так людина хотіла життя, що перестрибнула сама себе та перевершила тих хто говорив про те що людина буде тягнути цього воза довго: ні, вже немає вже воза, є автомобіль, котрий мчить по дорозі життя до свого раю, котрий має намалювати нову картину дійсності, картину, котра буде наагдуванням для людини чого вона не змогла зрозуміти колись, а зрозуміла саме зараз.
