Сумую за Кримом. І не за літньою штовханиною на платних пляжах сумую. Не за рибами, наштрикнутими на піку в прозорій воді, не за гарячою кукурузою в газеті. Навіть не за скрипучим кримтролейбусом, врозвалку сунучим асфальтами міжміського сполучення. Я за холодним пасмуром і зимовою мрякою сумую.
За крижаними вітрами Південного Берегу, після останніх теплощів сезону оксамитів. Сумую за часом, коли зима гратиме режисерську ролю у декораціях неперевершеної пустки, сповненої прохолоди, сіроти небес і дрібно пересипаної автохтонами, замерзаючими у просторих залах не зданих в аренду трикімнатних квартир.
Я їздив туди, коли Сонце в комі і щодень тебе вітає свинцевого кольору ранок. Коли бредеш сам-один повз білі плями снігу на темних бортах підводних човнів і вони скидаються на косаток, які скоро упливуть до берегів Константинополя, подалі від пасмуру. А потім – повернуться назад і привезуть із собою тепло. І засяє Сонце.
Я завжди приїжджав у Крим, коли тільки хмари і шарувато-дощові згустки затягували небо: під гострим кутом зливалися з неспокійним морем на півдні. Я приїжджав, коли крижані бризки височенних хвиль падали на обличчя і сходив на пік Кемаль-Егерек летаргічний сон Сонця, вкритого ватною ковдрою перламутрових хмар. Коли небо на горизонті впадало у море, чи-то море впиралося в небо і скочувало до берега метрові хвилі. А берег спав.
Чорне море тоді зовсім не чорне: віддає частину білим хмарам і каламутить все у нудний, сірий коктейль. Комусь там зверху слід підкрутити кольори: зробити Чорне море і справді чорним, а хмари — білими. Червоним підмалювати над горизонтом гарячі заході вечора, додати віддзеркалень у воду і проставити зелені цятки дерев на гірських схилах. Але не взимку. Взимку – тільки у моїх кольорових снах.
Взимку крізь товстий шар купчасто-дощових заслонів вишукуєш очима світлі прожилки на сірій тканині неба. Шукаєш проблиску і мрієш злетіти вище за перисті хмари. Ледь ближче до небес.Але там тільки горизонти пасмуру і повітря з танцюючого снігу. Воно сипле метеоритною зливою і щомиті наскрізь пронизує Землю. А мерзла земля гарно зберігає тіла.
