Спадщина. Марщинці. Миколаївська церква (1913 (1887)). Експедиція 2016 року.

До Вашої уваги ще один фотосет, який загубився у глибинах архіву. От же, зануримось в Буковинське прикордоння. Поїхали...
Перша письмова згадка про село Маршинці датується 1611 роком. На околицях села виявлені рештки поселень культури ноа (XIV—XII століття до н. е.) та черняхівської культури (III—IV століття нашої ери). В урочищі Солонець знайдено слов'янське поселення IX—XI століть. Сьогодні Маршинці починаються відразу за районним центром Новоселицею. Багато жителів поїхало на заробітки за кордон. Село значно забудоване і нагадує міський район. Основна діяльність — сільське господарство. Зараз у селі проживає понад 5 тисяч мешканців. До кордону з Румунією — всього 5 кілометрів і румунською мовою назва Marşeniţa звучить margenita та означає «окраїна». Є й інша версія, яка нагадує про те, що тут проходили торговий шлях і державні кордони, а купці та військові браво долали цю частину місцевості.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Окрасою села є Миколаївська церква, непоганий зразок російського цегляного стилю. Це гарно збудована споруда яка притягує погляд перехожих на центральній трасі, що перетинає село. Споруджена у своєрідному стилі, який нагадує центральний корпус Чернівецького національного університету і рідко зустрічається в Україні. У 1913 році відбулось освячення храму. Спочатку у Маршинцях була дерев'яна Свято-Миколаївська церква, побудована у 1710 році. У 1858 вона була перебудована на кошти поміщика Іоана Стурдзи, а у 1883 і 1888 роках проводились ремонтні роботи з ініціативи священника Іоана Болбочана. Але виникла необхідність побудови іншої, більш просторої, церкви. Той же священник попросив з казни сільської громади, зібраної з продажу щебеню з річки Прут на потреби залізничної дороги, що поблизу села, суму коштів для спорудження церкви з червоної цегли. У 1904 році виконали проект будівлі, а в наступному році розпочали будівельні роботи. 

У цьому ж документі написано, що у 1910 закінчились будівельні роботи, а в 1913 році відбулось освячення храму. Отож зведення церкви тривало не більше 10 років. Але деякі джерела все ж вказують на рік побудови церкви, як 1887. Будівельні роботи нової церкви розпочав саме отець Болбочан, уродженець Сорокського району Молдови. Насправді якщо вдивитись уважно в техніку будівлі, стиль і навіть спосіб, в який свята споруда була зведена, можемо назвати її шедевром робочих рук мулярів, каменярів, будівельників. Звичайно, проект був складений досвідченим, архітектором, але основна праця (будування, різблення цегли, її склеювання у різні фігури) була виконана з великою мудрістю і скрупульозністю працівниками села.

Від деяких односельців дізнаємось, що муляри ставили визначену кількість цегли на день, але перед цим, вони були спеціально оброблені. Напевне, існувала спеціальна техніка  при здійсненні будівельних робіт. На жаль, свідчень про це не маємо. Тому, залишається вірити тільки у розповіді людей старшого віку про те, що цеглу виготовляли на основі курячих яйцях. Потім її випалювали соломою у спеціальних печах. Це може бути правдою, тому що яйця мають властивість зміцнювати та, в той самий час робити стіни еластичними.

Архітектура церкви незвичайна, рідко у Західній Україні зустрічаємо таку архітектуру. Її можна побачити в центральній Росії, в Москві, Східній Україні. На Заході існує схожа архітектура лише в місті Кременець Тернопільської області. Там приходська церква також збудована з цегли, але більш жовтуватої, ніж тутешня. І архітектура простіша, хоча сама будівля більша за своїм розміром. Одна з причин, чому церква така гарна та оригінальна – це те, що на її будівництво використовувались найдорожчі матеріали. Люди не поскупились.

З 2009 року почали ремонт церкви. Мотивом для початку ремонту – столітній ювілей, який церква відзначала через два роки. Іншою причиною був незадовільний стан живопису. Це був розпис масляними фарбами, зроблений у російському стилі. Попередні реставрації робилися вже емальними фарбами що значно пошкодило первинний розпис. Він почав лущитись і осипатись зі стін. Іншого вибору, ніж стерти пошкоджений розпис і знов розписати стіни не було. 

Подивитись, що там і як в середині і чи реставрація надала аспект гарного і грамотного вигляду, нам на жаль не вдалось (якщо хто має фото з середини, будь ласка, додавайте в коментарях і ми доповнимо Вашими фото нашу статтю). Кажуть що на місці, де раніше були образи святих, розписували тих же святих. Більшість ікон написані винницьким художником. Простір між іконами був заповнений церковними орнаментами. При розписі зберігався той же московський стиль. Іконостас церкви є антикварним. А ікони, які його прикрашають, чудові. Всі вони написані на золотому фоні одеським художником Н. Кожемяко.

Уродженка Маршинців, народна артистка України Софія Ротару, починала сходження на вокальний Олімп в церковному хорі Свято-Миколаївської церкви, благодійницею якої вона залишається донині. Служба в храмі як раніше, так і сьогодні проводиться молдавською мовою. Церква в підпорядкуванні УПЦ(МП).  До речі, кажуть що пам'ятку не внесено до жодного державного реєстру.
На жаль, як ми казали, нам не пощастило попасти всередину і також не знайшли жодної старої світлини церкви (надсилайте в коментарях якщо маєте, і ми додамо їх до статті). 
Ну і наостанок нашої розповіді скажімо що, загалом провінційні зразки цегляного стилю — видовище досить паршиве і депресивне, але храм у Маршинцях дійсно непоганий, має тонкий і багатий декор — зараз вже так не стараються, економлять час. Тому пам'ятка рекомендована до відвідування, якщо дорога Вас приведе у цю місцевість...

фото інтер'єру від сайту Новоселицької міської територіальної громади

кропи кадрів інтер'єру з фото світлин з сайту «Буковинська правда»

Джерела:

https://bukportret.info/novoselitskiy-rayon/marshintsi/duhovnist-marshintsi/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Маршинці

http://ua.trip-impressions.com/2018/02/marshinci.html

https://zruchno.travel/ObjectEntity/ObjectEntity?lang=ua&idCrm=d2595f33-0cec-c606-975c-58aea3adafb9

http://bukpravda.cv.ua/news/oblast/item/13497-на-буковині-освятили-церкву-з-нагоди-100-річчя-фото.html#.ZEkZN91BxjH

https://www.novoselica.cv.ua/post/2018/05/23/храмували-маршинці