Що до «загострення» на кордоні Білорусі та Польщі – які висновки можна зробити вже зараз. Польща веде себе жорстко, готова захищатися за допомогою військових. Якщо таку позицію свого часу зайняла би Греція та Іспанія – ніякої кризи з мігрантами 2015 року у ЕС не було б зовсім. Але складається враження, що Польщу партнері кинули сам на сам з проблемою Як свого часу кинули Україну ті ж самі «наші партнери».
Цього тижня країни ЄС мають підготувати п'ятий пакет санкцій проти Білорусі. Там особисто проти низки чиновників (які самі нікуди не їздять). Та проти авіаперевізника «Белавіа». Який саме й займається ввезенням іммігрантів. Тобто ні про що.
НАТО, ви зараз будете сміятися, висловило стурбованість та закликає Лукашенка поважати міжнародне право. Стурбованість, мабуть, навіть не глибока. Над закликами Лукашенко відверто сміється.
Про того, хто саме стоїть за Лукашенком та є справжнім режисером цієї кризи – мовчання. Ніби й не існує кукловода. Будуємо «Норд Стрим-2», Берліну потрібні гроші! Імітуємо санкції та висловлюємо стурбованість. Мені здається, що діагноз «політична імпотенція» вже назрів. І далі Україні треба не займатись самообманом з мантрами про наш великий шлях до НАТО та ЕС, а шукати реальних потужний союзників. Польща? Безумовно так. Три балтійські держави? Так. Туреччина? Теж логічно. США? Було б добре, тому є сенс все ж обміркувати перспективу отримання статусу союзника США по за НАТО. Велика Британія? Так.
Бо від німецької вічної стурбованості вже навіть не смішно. На мій погляд Зеленський досить активно працює у цьому напрямку, без зайвих декларацій про те, що не працює. Але процеси у світі вимагають прискоритися.
