Я зовсім недавно перестав себе обманювати. Я сам собі доводив що це не так, що я зможу змінити відношення людей об'єднати, але отримав лише зрадників навколо. Я зрозумів що я один. Нікому нічого не треба, а мені набридло ходити та робити щось для тих кому це не потрібно. Усі з коронами поставали — й огидно це надзвичайно.
Цитата:
«Вата плюёт и рвёт украинский флаг, за который заступается один атошник и попадает со всех сторон под раздачу, а вокруг все с прилипшими к жопам языками стоят молча и ведут наблюдение...»
Все вірно каже автор.
Я вам ще один приклад наведу. Мелітопольський (про себе писати не буду — подумають що чогось хочу). Про сторонню людину. Було це в 2014 році — навесні.
Маршрутка. Підняли ціни на проїзд. Але пенсіонерам дозволили їздити на 50 копійок дешевше.
Десь на північному напрямку — біля «круга» стоїть одинока бабуся, маршрутчик зупиняється. Вона питає скільки проїзд він називає звичайну ціну, без знижки. Та дивується, просить його, каже «Как жє так синок, я ж пенсіонер, вот посвідчення». Він пропонує «виходи або плати». Що ж робити — вона погоджується. Хлопець. Майдановець. Підходе до водія й ввічливо пояснює що прийнято постанову в міськраді і що не треба ображати бабусю. Маршрутчик починає вести себе як бандит, біситься та зупиняє маршрутку посеред вулиці. Кричить на хлопця — не поїду з таким «умним» і ніхто не поїде. ВСЯ маршрутка становиться на сторону водія. Навіть ця бабуся.
Що робить хлопець?
Як розумна людина з самоповагою — повертається до пасажирів та каже:
«Якщо вам не потрібно щоб вас захищали, я не буду цього робити»
Дає водію гроші за повний проїзд й покидає маршрутку посеред вулиці. З власною жовто-блакитною стрічечкою.
