Є кілька категорій людей, які постійно скиглять з приводу того, що стало гірше і «нічого не змінюється». Деякі з них — відверті вороги, з якими взагалі говорити нема про що: заскорузлі совки, люди, які давно на зарплатні і майже повірили в те, що просувають, щирі поважатєлі путіна чи ті, що з якихось причин вірять в «одіннарот», «славянскоє братство» і т. п.
Окрім цих є ще люди, які не є настільки злом, щоб з ними жорстко боротися, хоча вони дратують і напружують трошки.
Як правило, це достатньо толкові і розумні люди, які не були жорсткими корупціонерами, але й боротися з системою з різних причин не хотіли. Вони з нею зжилися, навчилися використовувати її слабкі місця і більш менш влаштували життя собі і своїм родинам в тій системі координат. Юристи, що обслуговували сірі схеми, журналісти, що працювали чи працюють в провладних ЗМІ, причому деякі з них заспокоюють себе тим, що «ми ж нє пісалі о політікє», чи «я ж только діктор – что напісалі, то і озвучівал» чи взагалі «я ж просто кнопочку нажимал на камєрє». Підприємці, які звикли не дуже напружуючись, за допомогою зв'язків вирішувати свої проблеми… Депутатіки дрібного рівня, яким регулярно долітали крихти з барського столу…
От у багатьох з них останніми роками все більше проблем. По-перше, в цілому впав економічний рівень в державі, і тепер шар масла, на який вони заробляли на додаток до хліба, став трошки тоншим. Ну кому таке сподобається, особливо якщо матеріальні речі для тебе на першому місці, а ота абстрактна «свобода» слова чи «європейські цінності» ніколи особливо потрібні не були?
По-друге, ще нещодавна ти був поважною особою і весь істеблішмент радісно тиснув тобі руку. Зараз з цим стало погірше. Багато тих, хто ще вчора тис, став нєрукопожатним, плюс з'являються нові умовні «еліти», які не те, що руку не тиснуть, а й можуть плюнути в обличчя чи в нього ж вдарити. Ну чи в Фейсбуці регулярно гадості писати. Воно вродє як і не смертельно, але ж неприємно.
По-третє, якось тривожно їм живеться. А раптом дійсно добудують тут цивілізовану державу? А як за старі дрібні грішки візьмуться і розкопають і якийсь з тих антикорупційних органів, які зараз «геть не працюють», прийде за тобою? Ну в Румунії ж ходять вже… А якщо дійсно тут чесно і прозоро можна буде бізнес вести, це ж наскільки конкуренція збільшиться, і наскільки важче буде заробляти по-старому?
Вони можуть не любити путіна, не хотіти руського міра, але будь-які успіхи оновленої України для них взагалі не радість. В кращому випадку вони будуть зверхньо іронічно посміюватися, мол «ну-ну, подумаєш, Інтерсіті до Кривого Рогу поїхав». Вони будуть супераргументовано розписувати, чому «ето ваше Прозорро ні к чєму нє прівєдьот». І будуть радісно педалювати історії, як хтось десь таки обходить ті тендери чи в результаті закупили якусь фігню. Вони не наважаться активно глумитися з армії, бо за це зараз дійсно можна серйозно вихопити, тому скоріше за все будуть красиво розповідати, що цю війну просто не хочуть закінчити, бо «на ній роблять бізнес».
Більшість з них все ще заробляють більше, ніж їхнє оточення, у декого лишилися непогані запаси, тому живуть вони в цілому непогано, але люблять кольорово живописати, як зубожіє народ і людям навіть на хліб не вистачає. Вони навіть знайдуть кілька (багато не вийде) причин, чому безвіз – це не дуже добре для країни. Хоча дехто з них в глибині душі просто побоюється, що цей процес призведе до втрати ще одного маркеру їхньої «елітарності», адже тепер в Європі буватиме значно більше «простих смертних».
І що ж з ними робити? Мій варіант – ігнорувати. Хай собі буркотять тихенько. Глобально переконати їх зараз ні в чому не вийде. Україна в найближчі кілька років, хоч і буде неодмінно просуватися вперед, не стане настільки ж успішною, як умовна Німеччина, що даватиме їм підживлення для тих самих настроїв. Хоча не стане вона, як раз значною мірою через цих товаришів, які спочатку закріплювали режим, який нас ледь не знищив, а зараз не роблять того, що могли робити, щоб зміни ставали реальністю швидше. Але ж визнавати це ніхто з них не буде. Принаймні до того, як буде добудована і запрацює, хоча б як в тій же Румунії, антикорупційна система ;)
А поки що вони гордо обирають роль спостерігача і цинічного критика. Ну от хай стоять в сторонці і спостерігають. А нам своє робити.
