Про Гамерику, люде, ви ніц не знаєте, би'сте знали. Але я вам повім, курча, всьо як було направду ! Бо я про то всьо сі довідав з наскельних малюнків, котрі є в нас на Уричи !
То було тодий, коли ше ніхто навит і помислити не міг си про джінси чи кокаколю. Вісоко в горах мешкали двай колєґі : бойко Петро і гуцул Миколай. І, якось за чарков бімбру, рішили вни відкрити нові землі, бо на своїх в них вже всьо було люкс, але не було бульби. Зробили вни пару присідань, качнули біципси, триципси, взєли зи собов барткі, тримбіти і чайний гриб. Зробили такого плота, від єдного погляду на якій, Тур Хєєрдал пук* би, як бальон, від заздрости, коби тоді жив. Та й сплавилисі Черимошом до мор'я, а потомка в окіан. Пливут си, пливут, рибу чирвону їдєт, остіма* в зубах сі колупают, соленов водов, як росолом з вогирків, запивают. А хлопи вни фист витривалі були, могли і без риби обійтисі, як колись. В тєжкі чєси і на єднім салі виживали. По дорозі заскочили до кітайців в Ляньюньган, би на базари купити си в них пороху, запальнічок, но і папендекелю* троха, би було з чого посилкі до села робіти.
Стоїт єден такій, пашча нагла і кругла, як спідометр від ґазона і сі шкірит до них своїм карієсом. Тіко спробував в Петра бартку підбрити, але той, як провдивий бойко, зразу присік то і сказав :
- Відпєрдольсі від мене, жовток ти зипсутий ! Ше раз тіко спробуй в мене шось вкрасти ! Я тя запамітав назавше, глобусоголовий ! Найду тя, курва, в любім кітайскім тлумі, і закатруплю до шляка ясного ! Але вже як назад бду сі вертав...
Поскакали на плота, пливут, в тримбіту море роздивляютсі. Тутка, курва, рррраз!, Петро кричит :
- Миколаю, двисі, Гамерика !
Ну вни ше тодий низнали, шо та земля так сі називає, бо з Колумбом на той чєс в Еуропі ше було дуже сумно. Але ніц, курва, припливли до берига, зразу зачєли всякі віґвами будувати, бо тре десь кубіту привести. Але кубіт все не було та й не було. То пішли шукати. Вилізли на якійсь горб, Петро Миколайови на барки* виліз, зиркнув у тримбіту, сі дивит, курва, а тамка, в долині мадярскі циганкі боґраш на вогни варєт. Єдну навит спізнали, бо то була Зузанна з-під Кечкємету. Вна колись Миколайови пулярис* хтіла ґвізнути* в барі коло Сваляви. Мабуть після знайомства з кулаком Миколайовим і втекла світ за вочи... Підойшли, зачєли знакомитисі. Петро згадав про чайний гриб, рєзко поставив го на сонце, як тіко той забродив троха, то вигнали з него бімбер. Закусили салом, станцювали аркан. Зачєли жити сиксуально... Бо гранє*, люде, то є двигун прогресу ! З тримбіт поробили си плювачкі. Аби отруйними стрілами плюнути чєс від чєсу якомусь їнотови у воко і мати шо жерти. Но і підзорні труби поробіли, би сі дивити в далину і ни прогавити коли то Христофор прискаче їх відкривати. Бартками кідалисі в кольорацькіх жуків. В ті чєси тамка було фист богато бульби і тому жукі тоті були величинов з порєдну свиню на три метри*, жерли всьо підряд, курва. Могли захрупати навит людий, шо слабували на ногі і не могли швитко бігати. А шо коний ни було, то виписали си табунчік тарпанів лісових та провдивих гуцульскіх коний мишастої масти зи свого села. Перекінули Приматбанком пару тон бус з циганского золота і бульби п'єть кіля для розмножиннє. А Кльова Пошта вже тодий спрацювала на повну. Но, а заєдно з коніма і афенів* їм прислали, но бо як без них ? А то вже потомка тоті коні сі схрестили з зебрами і стали мустанґами.
Пройшло трохи чєсу... Зачєли циганкі дітий народжувати... Так, як тіко вни то вміют : шо-тре-тий день, холєра ясна ! Бебібум, курва, сі зачєв, шокапєц.
Но а в ріднім селі про наших мандрівників, вже тааааакі шалені пльоткі ходєт про країну чорівну, де всьо є, навит бульба, шо капєц. І ніхто про той край ніц незнає ! Але якось заскочив на погарик сливовиці з фритками* до сільскої корчми той скурвисин Христофор. Як вчув тоті чутки, навит не доїв, рєзко вскочів на конє і поскакав до свої Хішпанії, і зачєв засновувати ніби фонд якійсь, жеби касу на подорож зібрати, всякіх мотросів шукати та й такє....
А далі ви вже знаїте, шо бду вам оповідав, га ?
Чекаю на ваші міномьотні лайкі, завше ваш, Яків Кутовий.
* пук би — луснув би, ості — риб'єчи кості, афени — чорниці, пулярис — гаманець, барки — плечи, ґвізнути — вкрасти, три метри — триста кіля, гранє — сиксуальний акт, папендекель — картон, фритки — картопляфрі
