Якшо памітаїте, люде,то зачєв'їм минулу бздуру з того місцє, як колєґа мій,Штефко Сиреда, акридитований вар'ят, приїхов до мене зи свого села. Раньче му сі жило в селі фист файно. Деколи ходив до школи, надував жєб чериз соломинку в дупі, боровсі вербовим патиком з будаками на оборі та й казав когутови :
- Дай Боже здоровлє, вуйку !...
Довгими зимовими вичорами любив си подрочіти на знимку вчитилькі хімії. Кінути до шкільного віходку димовушку із пукнутих тенісних шаріків — то була його коронна акція. А горєчого літа до сусідского тулєту — дріджів. Після школи хлоп зразу сі навчів купувати бімбер в баби Оси. То типерка вна вже вмерла, але всі знают, шо в неї була найліпша самогонка на всі Карпати. Остра, як оса. Того так ту бабу прозвали. Єдного разу після тої самогонкі в Штефка навит загоріласі куфайка. То з перипою було. Він акурат невдачно відригнув. До войска Штефка не взєли, жеби не було перидозу, бо тодий такіх вар'ятів тамка було повно.....
А ту вчув він десь, жи в місті набирают в охраннікі. Но то він джінси віпрасував, вбрав білі скарпеткі, мешти напуцував та й пригнав до мене. Поїхали'змо зі Штефком на икскурсію повозитисі по Рурославі, бо нидавно мій колєґа, Гєнько з Нафтової, показов мині тааааакі дороги, люде, про котрі ШЕ нич низнає водоканал, курва. І тому по них ше МОЖ проїхати, та ! Показав я му мєстні краївиди і вже маршрутков покопотіли'змо до перидмістє Млинок, бо саме там сі знаходила тота охранна фірма, котра тіліфоном сі погодила взєти Штефка на роботу. А я завше казов, люде, шо він є охраннік з народжиннє, курва. Но а вже з вокзалу зразу погнали на «ґуму»*, бо Штефко казов, шо без бєрців на роботу не возьмут ! Йой, він, як увидів той тарґ, каже :
- Курча ляґа, та то аеропорт цілий !, — і мало не знепритомнів з радости споглядання того достатку. То значи — такій вЕликій тотой пляц був. Купили'змо такі черивикі, як тре, і пішли до якогось льокалю, би по підисєть лупанУти. Ну аби сі носили добре і для храбрости перид кастінґом. Де він такє слово взєв, до холєри, га ? Но, а де підисєть, там і сотка, люде ! Вже ніхто ніґде не летит, курва, то значи на жаден кастінх не йде. Штефкові сі хтіло пити і то пити остро, люде ! Гет му різьбу зірвало ! То я забрав в него бєрци, би телипень не згубив, та й пішов си до єдної там стріли. Нуська сі називає. Нарано дзвоне той йолоп до мене :
- Куба, курва, срака ! Я мешти згубив.
Оказалосі, жи він нич мудрого не видумав, як лігти спати у баґажніку чийогось москвічє, а вночи з ногі зліз му єден мешт. Но а, як сі проснув, увидів, шо нима мешта, порицькав тУда-сЮда, а докола темінь, ніч, та й не найшов го. Но то тамтим другім пєрдольнув в небо і пішов до мене в білих скарпетках. По дорозі він ше умудривсі стрілити по чолі сусідови мої кубіти, бо той му не дав вогнє. Може хтів такім чином відобути іскру, незнаю ? Заходе до хати хлоп такого макабрично-змордованого виглєду, шо навит моя Нуська, котра за своє життє виділа і ни такі цуда, аж під диван сі сховала... А той сі не кремпує аніраз, курва ! На кухню, сотку пєрдольнув, зразу му пашча сі вирівнала, но то й погнали ми на кастінх. Тамка тіко сі подивили на него і зразу на роботу прийняли, маркіт якійсь пильнувати. Но бо по нім видно, шо то охраннік з народжинє, як я і казов вам. Штефко хіба шо попросив би му фуражку фірмову дали, бо шо то за сторож без неї. Но то пообіцєли му, шо десь за півроку дадут, як бде чемний.
Типерка чєс від чєсу дзвоне до мене, та й повідає, як му файно сі працює, шо він типерка має дозвіл і носе зи собов люфу, шо виглідає, як провдива ґіввера. Жалієсі, шо пОкупці гет неґречні стали, тєгнут всьо, шо зле лежит, дятли би їх вкрали... Каже, шо шчурі в їхнім маркєті вогнетривкі, нич їх не бере, жадна трутка*. То вни тодий їх підгодовувати зачєли, аби ті продукцію не псули. Шо колєґі лаха друт з него, як він перип'є не раз. Но і похваливсі, шо скоро головним го постав'єт, бо вже є їх штири хлопа. Всі з сусідніх горбів. А він самий старший. Певне, аж тодий му кАшкєт бде положено носити ? Та й премія якась...
Отакво, люде, життє, курвафранцашлякнадротєх !
Памітайте : всьо в тім світі брихня, допокі ни стане правдов !
Завше ваш, Яків Кутовий.
PeSe. Далі бде про то, як Штефко на солтиса балотірувавсі...
* Продовження Штефко Сиреда
ґума — беушний базар, гуманітарка
трутка — отрута
