Ну всьо, теперка Росько Зацофаний — поліцай. Бігме, правдивий поліційонер. Навит корочку має і звізду на грудях. Давніше то він від мене недалеко мешкав, за три гори, в погодний день видно було дим з його хати. Певне постерунковим* скоро бде.
Ви си не уявлєєте кіко то тре було пройти трестів ружних, би там трафити. Не поміг му жаден навіґатор. Ні я , ні навит тотой Славко Шпатель — пулковнік з нашого сила, жи теперка під Кийовом мешкає... То він нам ту в селі грає вар'ята*, жи ніц не рішає, скурвисин !
І теперво Росько, як правдивий поліцай повинен бути вірним всьому, про шо я тутка вам повім, і не відступати від того ані на цалю*.
А то значи, жи ніґди не мож важити більше, як метер* бульби. Не мож бути коротшим за сто вісімдисєть центиметрів без фризури і обцасів*. Ніяких вам курдуплів* з кривими ногами ! Сиромудрих* тиж не берут.
Не мож мати хустки в кішені, бо правдиві поліцаї шмарклі не пускают. Ніґди, жадним рухом, не позорити модне званіє поліцая. І завши памітати девіз : Висоцкє та Ісаї *- столиця поліцаїв !
Шодень мус пити сире молоко о шестій рана на голодний жилудок перед построєнієм, би памітати свої коріння. І спати тіко в піжамі, би сі не простудити. Бо хорим то поліцай не може бути.
Переходити дорогу тіко по біло-червоних пасах. Видіти злочинців вночи без тіпловізора, шукати їх всюда, навит в міськовій раді, особливо, серед тотих в краватках і пінжаках.
А ше не мож камасутрити коліжанку в службовім авті, або на службовім бамбетлі чи б'юрку*. Тіко поза роботов... Не мож співати голосно під пришніцем* в робочий чєс. ...Направду тєжко бути правдивим поліцайом. Писок рукавом не витреш, смаркнути ґонорово на хідник не мож. Перепрошую, як так далі піде, той не пернеш потиху на построєнії. Навит сі матюкати не мож в прямому кефірі відкритим текстом.
І жадних авантур в мєстних барах-діскатєках на вихідних. Ні тобі пащу бімбром*залєти з колєгами, бо накОпают в сраку з поліції і шо тодий ? В тулєт мож тіко в примішченні, ніяких корчів чи деревів. А про то, би шось підбрити з ґабінету до хати, типу олівцє, ґумки чи паперу, то нема мови. Траґедія !
...Цікаво, як нарід тих поліцаїв назве ? Бо раньче були мєнти і мусара, а теперка хто ? Може коминяр*, бо на чорно вбраний ? І люди, як стрінут такого, відразу за ґудзик сі хапати почнут. Хоча... Свєті отці тиж на чорно сі вбирают і ніхто їх не чіпає, може того жи габіти без ґудзиків... Но, увидим !
Завше Ваш, Яків Кутовий.
PeSe.
Ниніка їду автом, дивлю сі повиїжжєли тоті нові ОБМИЛКИ*,
сині міґавки повключєли, в єдного шчоки з вікон звисают,
єнчий в носі сі колупає, в третого паща довольна,
як в слона на естакаді !
І роблят розумний вигляд, жи вни ПАТРУЛІРУЮТ !
А скарпети, як були з дірками на вЕликім пальцю, так сі лишили...
*фризура — зачіска, обцаси — каблуки, Висоцкє та Ісаї — села глибоко в горах, постерунковий — дільничий, пришніц — душ, б'юрко — стіл письмовий, бімбер — самогонка, грати вар'ята — прикидатися дурнем, метер бульби — 100 кг, цаля — дюйм, курдупель — низькорослий чоловік, сиромудрий — сильно розумний, коминяр — сажотрус по-креольски, обмилок — мусор, шо сi переодiв на полiцая !
