Були такі чєси, коли ми до Польшчи їздили без всяких віз. Тодий ти кажної хвилини міг си сісти в авто і за три-штири години пити пиво з ґріль-курами в Перемишлі, або й далі. Василь-Паяльник тодий робив на камазі-вахтовці : нафтовиків возив по бурових. А грошей тодий, як і теперка, не було забогато, то Вася підроблєв часнимі ізвозамі у вільний від основної роботи чєс. Тим самим камазом ! Повіз він якось нашу нафтову футбольну команду на братній матч. Загрузилисі по повній : прикріпили ше єдну руру видихову* повну міді, єден бак з дзиґарами*, горівки мало не цистерну попід сідушки понапихали та й вдарили по коробці (передач). Кордон пройшли люкс, бо всі готувались до завтрішнего футбольного матчу і тому були п'яні в сраку... Стрес знімали. Ранком заїхали в першу чергу на тарґ*, би контрабас* скинути і тодий сі зачєло. Паяльник забув жи він не в Україні і поставив камаза коло виходку, би далеко не бігти, бо сильно сцяти хтів... А, як вийшов Вася наш з тулєту, то пішов закривати авто.
То тре видіти : будка камаза, в котрій їхали спортовці, закриваласі тіко зсередини, шо наш кєровца* і зробив, а виліз з неї через влаз аварійний, шо в кажній вахтовці на суфіті* сі знаходит. І пішов по базари шукати кому горівку спіхнути. Нафто-футболісти тиж порозлазились і пішли хто похмелятись, хто дзиґари продавати... Через певний чєс прискакав ґліняж* і зачєв верещєти :
- Ґджє тен пєрдольони кєровца ? Кльозет забльоковав, палянт, люджє спокойнє срачь нє моґов !* (Клятий водій, заблокував туалет, люди посрати спокійно не можуть).
Але ніхто довкола не признававсі, жи приїхав тим камазом... Тутка надійшов наш в дошку п'яний нафтовик Гриць і ввічливо го сі спитав :
- Якої курви мами сі дреш, до холєри ясної ? (Тобто — чо він так верешчит ?) Зара відкрию ті автобус та й всьо буде ґіт* !
І поліз на буду, би через алярмовий люк заповзти всередину і відкрити двері єнчим пасажирам. Але не розрахував сили і заспав на тотім люкови...Довго не спав, але ніхто го зтєгнути не міг звіттам, затєжкій був, то мусіли чекати. Не пройшло і дві години, як наш Гриць проснувся з криком : «Ґоль !» і радісно впав з триметрової висоти на землю. Всі зраділи, жи мож до сальону авта попасти. Паяльник заліз на гору, відкрив буду, домовивсі з мєнтом братнього народу за пєть фляшок горівки, і погнав камаз на стадіон, де вже півтори години їх чекали щасливі польські пілкаже і кібіце* в повній боєготовности у вигляді яєць, помідорів, пляшок з-під пива та іншого дрантя.
Билисі наші хлопаки тодий, як леви на сафарі... але програли. То через то, жи в Гриця травма була... хоч і небойова.
А по повроті домів Василь згадав, жи забув продати мідь через того ранЕного ґліняжа, в якімсь селі став, відкрутив руру вихлопну і зачєв з нев бігати з криком :
-Мііііідь ! Бардзо таньо ! Хуртем* !
Врешті сі знайшов якийсь купець, Василь получив гроші, радісний скочив у кабіну
та й завів авто...І тодий сі оказало, жи він не ту руру відкрутив... Але на кордоні все було добре, бо поляки нам зелений калідор зробили, би ми тіко борше залишили їхню країну.
Завше ваш, Яків Кутовий.
*рура видихова — вихлопна труба, *тарґ — базар, *контрабас — контрабанда, *дзиґари — сигарети, *буде ґіт — буде добре, *ґліняж — мєнт, *пілкаже і кібіце — футболісти і вболівальники, *бардзо таньо ! хуртем ! — дуже дешево, оптом, *суфіт — стел
