Троха давненько то було, люде, але правда.
Зіна здавна важко працювала, не покладаючи рук, в мєстній владі на ріжних посадах, де неодноразово «потерпала» від хабарів підлих людий, які нагло змушували її до негідних вчинків. І тому на Службу Божу завше ходила так, би виділи всі довкола, особливо «клієнти».
Але цього разу шось пішло не так. В той день все було як завше. Я став біля церкви, люде, та й чекав поки ксьондз посвятит паску. Вічно вагітна циганка Каська без ноги, але з ксероксами паспортів, напівлежєла при вході в храм. Її пес спочиває поряд, професійним воком видивляючись, де б що вхопити смачного.
Під'їжджєє біле авто. Напуцоване так, шо аж вочи разит. Довго сі круте в пошуках парковки… Справа в тім, шо під час мші* місць там нема навит для інвалідів! Бо на їх місци стоят самі лєксуси і мерцедеси, висотою з ґазетні кіоски…
Врешті авто сі кудась втиснуло, а з-за керма вилізла півтораметрова Зіна в дзеркальних вокулярах, але на двайцітицентиметрових обцасах*. Тюнінгована за останніми тенденціями пластичних хірургів, вона отворила задні дверцєта, еротично стала рак.. кхм, боком, і довго шось там шпортала.
Хлопи, котрі стояли недалеко, зразу перемкнули свої думки зи Служби Божої на її, прости Господи, понадміні спідницю і ноги в сітчатих райстопах.
Пані врешті викєгла кошик, завбільшки як тілєжка з супермаркету, і пошурувала до церкви. Один крок, два, три… Трррісь! Лівий обцас нашої героїні трафляє просто межи люком і недокладеною бруківкою! Дзеркальні шкельця падают на землю і розбиваютсі вщент! В повітрі зависає павза і стало гостро відчутно запах горєчої смоли. Повітря поволи перетворюєсі на кисіль, потім на дриґлі, далі...
- Курча ляґа! Най би тя шляк трафив тако зи самого ранє й до пізнього вечора! — гаркнула ладно вимальованим писком.
І тутка, люде, я вже по голосу згадав, де'м видів тоту пані — вна жиє з другого боку храму, зо двіста метрів звідти.
Як в сповільненім кіні впав на землю кошик з чорного дерева, з него посипалисі єйці, інкрустовані каменями сваровскі, австралійска рожева сіль, хамон пата негра*, позолочена паска і звичайний хрін, величиною з добрий батіг.
Хлопи позавмирали, кубіти подумки зачєли радісно потирати руки, а дяк мало не ковтнув мікрофон. Ксьондз на хвильку заштивнів, підвів голову, остро зиркнув на хлопів, котрі одразу зачєли моцно сі хрестити, та й продовжив казанє*.
Каська викінула ксерокопії, враз забула, шо в неї нема ноги, скочила, як хижа рись і хопила кошик з маслом, єйці, паску... Би'сте знали, люде, шо циганські пси, вни не прості аніраз. І тому Рексьо хоч і був вже наїджений, але хамон не прогавив.
А Зіна? Вна, шкандибаючи, гонорово пішла до плащівниці. Зіну в той день запамітали усі.
Завше Ваш, Яків Кутовий
*Мша — служба Божа
*Обцас — каблук, підбор
*Іспанскій хамон «пата негра» (чорна нога) — виготовляють iз чорних заднiх нiг свиней iберiйської породи
*Казанє — промова під час Служби, проповідь
