Богу дякувати, Ромусь сі вернув з АТО. Назавши. Дємбєльнули го. Але теперка проблєма в него. Як він був гражданскій, то в кажній порєдній бориславській школі в него був дітвак...переважно дівка, ну бо Ромусь ше той снайпер, недармо в развєдці дотепер служив... Діти певне і не знали, жи мают такого тата-героя. А після того, як пішов на фронт, біля тої столітної черешні, коло якої Ромко по молодості здибанки назначав, утворивсі справжній фан-клюб його імені. І фанки там сі збирали вечорами, рішали між собов, хто з них офіціяльніший в ролі дружини. А він фист файний хлоп, але слабий на передок...нє не так...передок в него ведучий. І тому по всіх школах БорИслава бігают Черешневі діти. Але то добрий кєрунок, бо завши сі знайде тота чи той , хто на старости кєлішок му до постелі піднесе...
Тай держава шось там плотит за кажну дітину. Сорок тисіч здаєсі...Йой, то виходит по дешіт тисіч за кільо, як дітвак штири* важит...Але Ромусь з того ніц немає.
А я му казав би робив, як я, а він...Бо я то просто порішав. Поїхав'єм до Трускавцє на діскатєку, виключив пронд* і зайшов до залю...Взєв тоту, жи в неї очи найбільше сі світили, і дотеперка з нев жию ! І маю спокій. А він — то вічний мандрівник.
І теперка, як наш развєдчик сі вернув, за ним постійно бігают шонайменше зо штирнайціть фанок з бахурами за спинов, і кричат :
- Ромусь — чемпійон ! Ромко — я твоя навічно !
Але я так гадаю, шо то ше не всьо, бо він ТАМКА був вішім, чуєте вішім, місяців, і нема ґваранції жи там він ТІКО воював...Як то кажут : війна — війнов, а сєкс — параспісанію...І тому певне теперка р'йяди фанок в него сі збільшат в парканайціть раз. Ото має хлоп гризоту. Вже і позивний свій помінєв, а все їдно знайдут го... Ну, певне по запаХУ, чи як ?
Але як то кажут : на спанє не купиш конє... Ромцьо будує хату за гроші, шо за танка получив, на тотих десіти сотках на болоті, жи му за АТО дали. Доста каси отримав, на добрий дитсадок старчит. Трафив в око гранатов якомусь сєпару-трактарісту, коли той хтів їх на гусениці намотати. Граната сі не взорвала, але око дурневі вибила і він ніц не видів та й заїхав до наших у гості без півлітри...
Працює Черешня, як сліпий кінь...Вася-паяльник, колєга лєпший з дитинства, му помагає. Він так сі називає не того, жи вміє паяти, а бо... Любит Василько свій паяльник поканіфолити, як і Черешня, не єдна мікросхема від того сі поплавила... Хіба ніхто го так не зве, бо той за таке і в рий* може пєрдольнути. В него похожі проблєми, як в Ромця. Але то єнча історія.
Завше ваш, Яків Кутовий.
****Читай «Ромко Черешня», «Дамкрат і Трафіма», «Дамкрат на заробітках», «Трафіма — звізда Карпат».
*штири — чотири, рий — рило, пронд — струм
