Мій досвід як письменника
Мене звати Іван Канівець, я український кінорежисер. Я почав свій творчий шлях у кінематографі, але з часом помітив, що ідей стає більше, ніж я можу зняти. Це підштовхнуло мене до того, щоб частину з цих концепцій перетворити на літературу. Приблизно десять років тому я почав писати короткі оповідання, що зрештою вилилось у 600-сторінковий роман.
Під час навчання в університеті ми проходили спеціальну підготовку з адаптації літературних творів у сценарії. Спочатку я думав, що це буде просто, особливо працюючи з добре написаною літературою. Однак дуже швидко я зіткнувся з численними викликами. Це спонукало мене піти далі й написати власне коротке оповідання, без сценарних обмежень, щоб потім спробувати перетворити його на сценарій. Моя мета полягала в тому, щоб повністю зрозуміти труднощі адаптації, набравшись якомога більше досвіду, борючись із цими проблемами безпосередньо.
Ця подорож була важчою, ніж я очікував. Мені не вдалося успішно адаптувати свою першу історію в сценарій, як і другу. Насправді, тільки на п'ятій або шостій спробі я створив щось, що можна було вважати придатним для екранізації. І навіть тоді мені довелося відкинути приблизно 80% початкової історії, замінивши сцени іншими локаціями та персонажами, щоб більш ефективно передати ту ж саму інформацію на екрані. Я навіть мусив переосмислити головного героя, перетворивши його на письменника, який уявляє собі особистість оригінального персонажа. Ця зміна зрештою зміцнила драматичну структуру історії.
На той момент я вже добре розумів, як перетворювати сценарії в літературу, тому подумав, що зворотній процес буде простим. Хоча він також мав свої приховані труднощі, з третьої спроби мені вдалося успішно зробити цей перехід.
Перший підхід до ілюстрації
Між 2017 і 2021 роками мої короткі оповідання брали участь у різних літературних конкурсах і були опубліковані у конкурсних збірках. У той час необхідність в ілюстраціях не виникала. У більшості випадків ці публікації включали лише обкладинку, часто обрану з існуючих фотографій.
Однак наприкінці 2020 року я завершив 600-сторінковий роман під назвою Циндао-Відень-Київ, який однозначно потребував ілюстрацій. Ця історична драма, що відбувається в період між 1914 і 1918 роками, розповідає про молодого героя, що стикається з конфліктом ідентичності: чи є він вірним громадянином Австро-Угорської імперії, чи українським патріотом? Роман також включає історію кохання на тлі краху Європи під час Першої світової війни. Основні локації історії – це Циндао (німецька колонія в Китаї), Відень, столиця Австрії, та Київ, столиця Української Народної Республіки під час війни за незалежність від Росії.
Для пересічного українського читача уявити Циндао чи Відень 1914-1915 років може бути складно, тому ілюстрації були важливі для точного відображення місць, де жив головний герой.
Під час пошуку видавця я зрозумів, що більшість з них не зацікавлені в додаванні ілюстрацій. Коли я пропонував їх включити, часто стикався з простим запитанням: «Навіщо?»
Як новачок у видавничій сфері, я думав, що відповідь очевидна, але швидко зрозумів, що тільки я бачив цінність цих ілюстрацій. Навіть у тих випадках, коли видавці погоджувалися розглянути можливість додавання ілюстрацій, я виявив, що не матиму жодного контролю над кінцевим результатом. Спочатку це здалося мені дивним, поки я не почав досліджувати альтернативні підходи…
Другий спосіб: Професійний ілюстратор
Як кінорежисер, я завжди мав яскраві образи всього, про що писав, особливо для Циндао-Відень-Київ, який був заснований на найкращому сценарії, який я поки що створив. Спочатку він був лише на 120 сторінок, але під час перетворення в роман я значно розширив його.
Коли я не отримав позитивного відгуку від видавців щодо ілюстрацій і зрозумів, що час минає, я вирішив знайти професійного ілюстратора. Я розглядав як українських, так і закордонних ілюстраторів, але зрештою вирішив звернутися до українських митців. Оскільки роман глибоко поринає в національну ідентичність, я подумав, що людина, знайома з культурою та історією, зможе краще передати суть історії.
Однак мої обговорення з кількома художниками не принесли бажаних результатів. Спершу вони не хотіли читати 600-сторінковий рукопис. Вони попросили мене надати список ілюстрацій, які я хотів би бачити. Хоча це давало мені більше контролю над процесом, водночас це забирало частину творчої свободи, яку, на мою думку, повинен мати ілюстратор. Вони знають, що можуть малювати найкраще, що викликатиме емоції і як зробити візуалізацію більш захопливою. Тим не менш, я склав список із 52 ілюстрацій.
Це призвело до другої проблеми. Вони просили мене описати кожну деталь кожної ілюстрації — кут огляду, одяг, архітектурні елементи, вирази обличчя, зачіски тощо. Хоча я здатний зробити це як кінорежисер, я відчув, що це усуває художню креативність ілюстратора. Нарешті, вони попросили мене надати референсні зображення для кожного елемента ілюстрації. У той момент я вирішив припинити переговори. Можливо, не всі ілюстратори працюють так, але я не хотів витрачати більше часу на цей підхід.
Третій спосіб: Створення власних ілюстрацій
Як сказав знаменитий персонаж Зорг: «Якщо хочеш, щоб щось було зроблено, зроби це сам». Я точно знав, як має виглядати кожна сцена в моєму романі, єдина проблема полягала в тому, що я не вмів малювати. На щастя, ми живемо в XXI столітті, і мені потрібно було лише знайти технічне рішення.
Після деяких експериментів я розробив метод. Я стилізував свої ілюстрації під ескізи олівцем, комбінуючи сканування, друк і власну олівцеву роботу. Створення обкладинки, яка мала бути кольоровою, було складнішим, але для цього я використав інший стиль. Я напишу докладну статтю про цю техніку пізніше.
До березня 2021 року я знайшов надійне видавництво і мав приблизно два місяці для завершення всіх ілюстрацій, які хотів. Кожна ілюстрація займала у мене 2-3 дні, і я зміг завершити лише половину з 52 запланованих. Пізніше того ж року я випустив рекламний календар для роману, створивши три додаткові ілюстрації, яких не було в книзі.
Четвертий спосіб: Використання штучного інтелекту
Звичайно, я розглядав варіант використання штучного інтелекту для ілюстрацій, але перший досвід був не дуже вдалим. Я знову повернувся до цієї ідеї у 2024 році, використовуючи штучний інтелект для Циндао-Відень-Київ та моєї першої англомовної книги Ukrainian Stories of Life and Fight. Для роману я створив кольоровий тізер за допомогою ШІ, який базувався на моєму оригінальному чорно-білому тізері з ручними ілюстраціями. Проте я не був повністю задоволений результатами. ШІ має свої обмеження — не завжди можна досягти бажаного вигляду. Наприклад, у тізері, створеному штучним інтелектом, я не зміг досягти того вигляду, який хотів для головної героїні.
Для кожного з двох томів Ukrainian Stories of Life and Fight я створив близько 50 ілюстрацій. Це був складний процес, і я планую написати про це докладніше в майбутніх статтях. ШІ може бути життєздатним рішенням, але він вимагає ретельного планування та глибокого розуміння його сильних і слабких сторін.
Ще один фактор, який варто враховувати, — це вартість. Ілюстратори називали мені ціну в $100 за кожну ілюстрацію для Циндао-Відень-Київ. Натомість я створив свої ілюстрації безкоштовно, якщо не враховувати витрачений час. Інструменти зі штучним інтелектом зазвичай мають щомісячну плату від $25 до $100, що робить їх більш доступним варіантом у багатьох випадках.
Висновок
Ілюстрація роману може бути складним і багатошаровим процесом. Незалежно від того, чи ви вирішите працювати з професійним ілюстратором, створювати власні малюнки або використовувати штучний інтелект, кожен підхід має свої виклики та можливості. Важливо знайти метод, який найкраще відповідає вашому баченню, бюджету та творчим цілям.
