ДОКУМЕНТ ПОСИЛАЄТЬСЯ НА НЕЧИННИЙ ЗАКОН: НЕДОГЛЯД ЧИ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

У процесі реформи системи професійно-технічної освіти депутати «загубили» рамковий Закон. Справа в тім, що Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», останні зміни до якого датуються 06.05.2023 року, посилається на ЗУ «Про освіту» 1991 року, який втратив чинність 7 років тому. Якщо комусь здається, що це дрібниці, то дарма, адже він не містить термінології нової законодавчої бази, а також позбавлений логіки сучасної системи освіти.

Епопея з ухвалою Проєкту нового Закону про професійну (професійно-технічну) освіту тривала від 12.10.2020 року, а двома тижнями пізніше, 26.10.2020р. зареєстрували альтернативний. Проте обидва так і не дійшли до зали засідань, оскільки за висновками Комітету з питань освіти, науки та інновацій були зняті з розгляду 05.09.2023 року.

Однак, без нового Закону ланки реформи професійно-технічної освіти виглядають розірваними на шматки. Тож у квітні цього року Міністерство таки презентувало свій варіант ЗУ «Про професійну освіту» та ініціювало його громадське обговорення. Він встановлює низку новітніх норм як для освітян, так і для здобувачів, зокрема автономію, академічну мобільність тощо. Залишилося дочекатися подання.

ТО У ЧОМУ Ж ЛОГІКА РЕФОРМИ

Нестача кваліфікованих працівників робітничих професій обумовлює не просто необхідність збільшення кількості вступників до ПТУ, але й зміну ставлення до рівню професійно-технічної освіти як до однієї з рушійних сил економічного розвитку країни. У цьому напрямі мають працювати не лише рекламні акції самих закладів освіти. Законотворці та Міністерство освіти і науки разом з освітньою вертикаллю, на яких покладене вдосконалення законодавчої бази й осучаснення освітніх програм, мають давати реформі якісний теоретичний ґрунт та матеріальні стимули.

Підготовку до старту реформування профтехосвіти МОН ініціювало ще у 2017 році з пропозицій поступової передачі закладів з-під державного підпорядкування на місця. Мотивували підвищенням рівню заробітної плати викладацького складу з одночасним поліпшенням матеріально-технічної бази закладів освіти.

Наступним етапом у підготовці до реформи став рамковий ЗУ «Про освіту». Закон ввів нове розуміння освіти з одночасною виробничою практикою, а у 2018 році Кабінет міністрів схвалив і Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, яка формулювала ключову проблему у процесі підготовки кадрів:

«недостатній рівень готовності багатьох випускників закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти (далі — заклади освіти) до самостійної професійної діяльності на перших робочих місцях, що відповідають здобутій освіті».

Далі, 12 червня 2019 року, Уряд затвердив Концепцію реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року, яка і сформувала логіку реформи. За мету поставили вирішення трьох ключових завдань:

29 квітня 2020 р. розпорядженням КМУ № 508-р затвердили план заходів Концепції, а з 1 вересня 2020 року розпочалося пілотування у Вінницькій, Одеській та Сумській областях. Завершення «пілоту» передбачалося 31 грудня 2021 року з подальшою реалізацією реформи в решті закладів професійно-технічної освіти.

Широкомасштабна російська військова агресія вплинула на просування реформи, проте не зупинила її. Нині чимало профтехів вже оновили своє матеріально-технічне забезпечення, отримали сучасні відремонтовані та комп'ютеризовані приміщення. Адміністрації закладів профтехнічної освіти зав'язують міжнародні партнерства та розвивають зв'язки з українськими підприємствами. Реформа триває, попри війну і пов'язані з нею виклики.

Україна сподівається на економічне диво. Адже бодай частково оговтатися від втрати тисяч українців, масштабних руйнувань інфраструктури і стертих росіянами з поверхні української землі цілих населених пунктів допоможе хіба стабільно працююча економіка. А в реалізації мрії про економічне диво одне з ключових місць посідає кваліфікований робітник