Закони динамізації-2
Принцип динамізації йде в тандемі (в анти-парі) з законами деградації. Їх ми розглядали раніше: Минуле дусить майбутнє (історичне подавляє футуристичне), театральне дусить функціональне (то про нашого зеленого тупого прєзіка), горизонтальне дусить вертикальне (загальновживане подавляє індивідуальне, суто для даних умов і даної ситуації з власного розуму і власної уяви витворене), макро дусить мікро (макроси — такі помпезні тварюки, які вважають себе причетними до праведних релігій, праведних партій, поглядів, традицій — і їм насрати на деталі і нюанси різних конкретних справ — вони знають, що «то робиться» — «найму людину, людина зробить», але тій людині ще добре нерви потріпають різними «передумами» і «переплануваннями» в процесі роботи, і їм насрати на трудоємність і безглуздість даних перебудов. От наприклад: крута квартира в двох рівнях, і сходи виявилися трохи закрутими. Бетонні сходи з купою арматури. І вони замість додати сходинку знизу і трошки їх наростити (є повно місця, просторий вестибюль!) — вирішили все розбомбити, зруйнувати і якось опустити середину. Я вчасно втік — не брав участі в такому варварстві. Просто замовники бувають впертими держимордами — і як морда сказала, так має бути, не зважаючи на труднощі. Робили розсувні ворота і фіртку на Замарстинівській для одного мордатого начальника тюрми. Фіртка важка, обкована смугами, заклепками, квітуйочками, посередині — шпарка для газет і ззаду поштовий ящик — теж все окантоване смугами і заклепками.. І тут мордатий замовник в останню хвилину повідомляє, що йому ящик посередині не підходить, бо там має бути очко телекамери і переговорний пристрій з мікрофоном. Я йому пояснюю, що всю електроніку можна помістити в куток, де завіси, і тоді він буде бачити гостя в три чверті — під кутом 45 градусів (пів-анфас, пів-профіль) — це навіть краще для загального розуміння, хто прийшов, ніж випукле лице крупним планом. Але морда вперлася: нє, таки посередині, а мій начальник-слизняк навіть слова не сказав проти: «Добре, ми переробимо». То означає знов все демонтувати, тягнути назад в кузню, зривати грубі заклепки, перековувати полоси, тут заварювати, там прорізати,.. — купа дурної роботи — і в результаті крива асиметрична халтура — через сране очко. Я тоді плюнув, пішов, більше до нього не приходив.
Але я весь час забуваю чи не найголовніший деградуючий чинник: низькі частоти подавляють високі. Вчора сестрі сотий раз пояснював, що її розлоге мугикання доводить мене до психозу: мене тіпає, в мене руки трясуться, я не можу і не хочу весь час думати про неї, дуру величну заторможену з тугими повільними ритмами її голосового «праведного самоутвердження» (ще з такими «підкатами» знизу до кожної ноти).. Я маю над чим думати без її наглого постійного самоутвердження.. В мене в мозгах високочастотнний процесор!.. А вона мені: «То в мене душа співає!» (Я така цяпа, я така хороша, «ах какая женщіна»), «а ти собі затички запхай до вух» .. «Я навіть не думаю — воно само співається» (мугикається).. — І тут я чітко уявляю собі, як працювала інквізиція: як вони, «праведники великі» (комісія тупих нажертих церковників), могли «наїхати» на темпераментну людину і буквально так довести її до сказу, що вона з відчаю починала корчити їм рожі, психувати, бризкати слиною, кричати і шипіти, щоб показати всю міру огиди і ненависті до дупого наглого заторможеного падла, — і тупі «праведники», зациклені на своїй ізначальній непогрішимості, звичайно ж, записували в вердикт «проіскі диявола». Дура драглиста теж не раз погрожувала, що «екзорциста викличе». Вже викликала голову селищної ради — я йому показав порубані двері до моєї кімнати — і він вирішив залишити все, як є.
Ну але зараз не про сестру. З нею вже якось даю собі раду. Зараз про низькочастотний паразитизм — тупі сабвуфери в прокурених тачках — вони навіть звук не скручують, коли приїжджають під магазин, а по суботах люблять «валити» весь центр містечка своїм інфрачастотним дрижанням. Ше би щось цікаве крутили, а то проста примітивна ритмічна попса: високі частоти душаться ше в машині, а низькі трясуть стіни і вікна і кишки аж до горизонту метричним монотонним вгепуванням. Ну точно як шамани розповсюджують тривогу і накликають війну.. Як симфонії Ваґнера над В'єтнамом. Але там хоч якийсь смисл було чути крім простого тупого вгепування — «забіванія свай»..
Ну і ще є такі повільні «покладисті» тембри голосу — вміють «заспокоїти», «внушити», пояснити, як то воно є «на самом дєлє», і що найцікавіше: жінки їх слухають! Ти зі своїми стома варіантами на вибір — не авторитет. А отой покладистий вуйко — спокійний, свою роботу знає, йому з його одним варіантом довіряють..
Отож, принцип динамізації мав би виправляти такі вбивчі перекоси, яких в нашому отупілому безпросвітному житті — хоч відбавляй. Він схожий на переорювання землі, перемішування застояних стихій, примусове «заведення пружин», піднімання гир, наповнення баків, примусове збільшення деталей і розтлумачення їх роботи крупним планом..
Ще в 91 році львівським депутатам прямо в «кулуарах» під час перерви був переданий такий «закон дао-дар». Коротко він звучав: «духом минулого втілювати волю майбутнього» (а не навпаки), духом макро підносити знання мікро (а не навпаки) , бо я відчував прес того «навпаки». Я буквально відчував на собі — на своїму горлі і своїх грудях, на своїх розпечених мозгах, як придушенням моєї науки 2Ж-циклів, моїх пневматичних методів формоутворення, моїх технологій з трьома поверхами 2Ж-провідності з обов'язковими зворотніми зв'язками на всіх рівнях,.. — відновлюється велике Ретро: відбудовуються церкви, видруковуються сотні томів «Історії УПА», валяться одні пам'ятники — вивергаються інші.. І це було сумно і безвихідно.. А коли після забирання з «відповідальних установ» моїх пачок паперів нечитаними — ставалися землетруси і цунамі, глобальні катастрофи і бурі з поваленням дерев, — мені дійсно стало страшно: на яких соплях світ тримається. Я просто перестав їх забирати, бо навіть «підставляння дубліката» не помагало. Отож воно висить по Інтернетах. Хочете знищити світ — знищіть мої записи. Зробіть їх недоступними. В «Контактах» і в «Фейсбуці» вони вже заблоковані. Отож, «маємо те, що маємо».
«Аґні-йога» прямо писала: «Нововідкриті закони Природи викликають ритми руйнацій і катастроф до тих пір, доки не будуть засвоєні колективною свідомістю».
