(Вчорашній бунт на заборону думання від курвивого падла — «Он слишком много знал». «Думать вредно», «Шо там думать? — Трясти надо!» https://twitter.com/ipirano/status/126184850204234... і на популізм курвивих дебілів при владі
Курвививе чмо (карлик недоношений) входить в смак (і так, і сяк приміряє на себе морду диктатора), а курвивий нАрід, як завжди: чекає, «шо в них з того всього вийде». Курвивий народ жаждєт «хлєба і зрєліщь». Курвивий народ — Реаліст! — і етім ґордітса
На самомъ-то деле мысли очень любят сам процессъ самовыражения. Они выстраиваются, как бодрые солдаты фашистской армии, в стройный строй и ждут своей очереди в перекличке. (пожди ты, «самоизоляция», тебя вообще вызывать не будем, выскочка. — Если позволить себе расслабиться на минутку, то «объективные», «общепринятые», «популярные» мысли (которые у «всех» на уме), — лезут первыми — и заглушают что-то более зудящее, ноздрящее, животрепещущее — именно твоё. Их надо вспоминать, как сон: задом наперёд, и они, как сон, на самом-то деле протекают очень быстро, молниеносно, на полуповороте головы или руки — а процесс растягивания и низложения «на бумаге» (на клавиатуре) похож на замедленную прокрутку кадров — почти остановку времени — и это мучительно.. Но именно так мы вкладываем дух и объясняем другим нечто для нас «само собою понятное».
Давайте с конца: метод крепления плёнки (мягкой оболочки) на краю жёсткого фундамента, катенарного пояса, жёсткой кромки с концентрацией напряжения в возможных точках разрыва. Воображение молниеносно сравнило эти два варианта крепления — и обнаружило, что первый был более обдуманным именно с точки зрения амортизации и предотвращения флаттерных вибраций.
Не буду вам перечислять все «прозмеившиеся» варианты выгибания профиля из мягкой резины или пористого тетрафторэтилена, но в конце концов он свернулся в пористый рулон, вовнутрь которого была впихнута (приклеена вдоль обоих краёв) плотная полоса — из жести, алюминия, пластика, армированной эпоксидки,.. Одним краем пузыристая ткань прибивается к дереву гвоздями, потом сворачивается в рулон (другой край с жёсткой полосой оказывается внутри свёрнутого рулона пузыристой ткани) — и потом прикручивается шурупами через всю толщу рулона. При этом шляпка шурупа пробивает половину внешних слоёв и упирается во внутреннюю жёсткую полосу, прижимая вторую половину слоёв. Попробуем нарисовать это в Paint"е.. (да, внешний брус должен быть толще, чем на рисунке)
Щось накалякали. Там ще край для відводу води (смужку ринви), відмостку треба зробити (якийсь рулик водонепроникний, килимову доріжку попід бетон простелити, щоб дощові води не підмивали фундамент і він не просідав..
дрібниць ще море — лізуть і лізуть.. Тобто кожен сюжет продовжує розвиватися підсвідомо — на тій стадії, на якій закінчилося його свідоме проштовхування..
Другий фільм — теж пару хвилин перед пробудженням, теж не хотілося його гальмувати і записувати, дуже цікавий був сюжет: що буває, коли вже всім людей забезпечити, все піднести до рота, підвезти до дому — щоб навіть ходити нікуди не треба було — повністю "домашнє виживання" — на основі 2Ж-комунікацій. (Про карантин якось не думалося — як зовнішній примус до цілковито внутрішньої тенденції**, яка і так існує: "всюди добре — а вдома найкраще"..)
А буває те, що придирливі жіночки починають заздрити одна одній, вишукувати нюанси, ділити на категорії, ... — аж до поділу релігій на всякі "- ізми", класифікувати стилі, моди, захищати дисертації по проявах сецесії і неокласицизму в ранніх творах катерини богуцької — і наскільки вони різкіше детерміновані і проградуйовані, ніж переходи від модернізму до сюрреалізму у творах анжеліни манчжурської.. Писали ж про "голубий" і "рожевий" періоди творчості розкрученого курвидла ПіКАссо.. А в нього, як і в Муссоліні, і в Хемінґуея — успіх і пиха приходить прямо пропорційно кількості перетраханих жінок. Було би в мене більше жінок — теорія 2Ж-циклів вже би буяла буйним цвітом і приносила плоди супер-технологій навіть в глибинах Антарктиди і в печерах Марса.. Але жінки люблять курвидел, люблять кутатися, кублитися, дуситися, мерзнути, палити, різати, жерти, все більше горошей і запасу на чорний день, все більше економити і вимуштровувати себе і ближніх.. і воно якось вивертається "навпаки" у макро-масштабі.. Ті дозволяли собі розпусту в мікро — і "строїли" півсвіта по своїх принципах в макро (всякі там диктатори і султани багатожонні), а ті навпаки: "строять" в мікро — муштрують, вичитують за кожну плямку води і кожну небриту щетину ("на каво ты пахож! — пасматри на себя са стараны!"), а в макро — повний розлад, нендза і розпач, інфляція і деградація..
То вже не той сон — то вже інший.. — про "само-оцінку", само-достоїнство, само-возвишеніє, само-повагу, само-мнєніє (високу про себе думку), само-достатність, само-виокремлення і хизування своїми досягненнями в різних самостях на онлайн-конференціях "дєвішніків".. Рецептики, тістечка, сервіровки в рюшечках — а на протилежному полюсі самостей мотори, гонки — ревища, аварії, войнушки-побоїща — і жодного смислу, жодного розвитку.. "Шо імєєм — нє ценім, потєрямши — плачєм.."
Ну ніяк.. — як та "Пчихопарапсихозія" вічного насмарку від вилизування чужих запорошених інтер'єрів — десь тут чи тут — там розберетеся
https://ivanopiano.livejournal.com/tag/БагатоЖабіє
https://site.ua/ipirano.net/26916/
** така крайність може викликати іншу подвійну хвилю — примусові виривання з домівок і переселення народів, як було при нападах варварів на зовсім не захищену і розімлілу метрополію, зав'ялу у своїх "праведних" ілюзіях.. Бо люди — хижаки в принципі — найбільші хижаки на планеті, і цинізму у винищенні собі подібних їм не позичати.. Спочатку підленько-тихенько сигаретною задухою, а потім — свідомість тупішає, а захцянки загострюються.. І вже хочеться делікатнішого м'яска попробувати, прослідковуючи весь процес його приготування.. Молоденькі поросятка, молоденькі телятка, молоденькі дівчатка.. Якщо вас на таких переходах "передьоргує від омєрзєнія" — значить ви вже готові до зміщення рамки Осборна. Бо нормальних співчутливих людей "передьоргує" навіть від роздушеного дощовика на асфальті і від сигаретьної пачки на живій траві — вона "заважає дихати" — як кляп туалетного паперу, прилиплий до горла.
