http://ipian.io.ua/ — повикидав все зайве. Залишив тільки плани діяльності (вже закритої фірми 1995-2002 рр.) Можна було б розгорнути, деталізувати кожен пункт, довести до ескізного проекту, — лиш не знаю, кому то треба. «Минуле в майбутньому» про «майбутнє в минулому», коли теперішнє стиснуто, як іспанський чобіт, і продовжує звужуватися, як шагрєнєва шкіра.
https://zen.yandex.ru/media/sibved24/nauchnoe-obia... — про природні і штучні мінерали, що мають властивості росту
https://twitter.com/i/status/1255046062324269057 — пралька-прасувалька
Там йшлося (в планах «Дитячої імперії» і в дипломній концепції «житлового русла») про 4 типи повітропроводів: 1) широкого перерізу, малої напруги (порядку 1,5 — 2 атмосфери) — для вентиляції приміщень і підтримки пневмоопорних оболонок; 2) вузькотрубні технічні високого тиску (від 4 атм. і вище) — з розетками(+) для пневмокаркасних меблів, пневмо-інструментів і різних технологічних потреб; 3) типу пилосмоків з розетками(-), витяжками в багатьох місцях (хоча вони можуть вважатися зворотнім півциклом п.2); 4) транспортні продувні з ел-магнітною підтримкою відгалужень по адресних кодах — останні найскладніші, бо вони з транспортування продуктових пакетів (прострілювання — від складу до дому — пневмо-хот-догів з порціями продуктів чи предметних товарів обмеженого габариту) мали би перерости в повноцінні «людинопроводи» — надувні пневмо-саркофаги з автономними системами життєзабезпечення на час «прольоту» — з усіма вигодами комфортної герметизації.
Розглянемо перші два типи. Пневмо-опорна архітектура відрізняється від пневмо-каркасної тим, що у першій надувається весь внутрішній простір, а в другій тільки несучий каркас (пневмо-консолі, пневмо-балки, пневмо-арки, пневмо-лінзи покриття, пневмо-матраци пружньої основи, яка може продовжуватися чи нарощуватися, відбруньковуватися пневмо-меблями різної конфігурації — в тому числі і сантехнічними.. Хоча, для меблів (щоб вони менше пружинили) можуть використовуватися інші пневмо-мережі: чим менша мебля — тим більший тиск може витримувати. Якщо для каркасу «будинку» цілком вистачить тиску в 3 атмосфери, то для каркасу «меблів» може бути 4-5 атмосфер — як у велосипедному колесі. Тиск може регулюватися залежно від погодніх умов: у вітряну, дощову, снігову погоду — збільшуватися, у спокійну теплу — зменшуватися, навіть зовсім прибирати деякі опори і мембрани..
Найкращі зразки пневмокаркасної архітектури нам дають «кам'яні макети» купольних, готичних, кесонних перекриттів. Особливо ті, що мають добре прорисовані «нервюри». В камені вони виконувалися з дуже великими затратами старань і часу давніх майстрів, а в сучасних нових матеріалах отримають свою справжню «духовну» суть. Снився колись «Храм всіх релігій» з різними залами (в різній стадії завершення), особливо виділявся (майже готовий) нічний зал індійських релігій. Я був заворожений величними 3-4-метровими скульптурами, які світилися зсередини, але прокинувся, коли переступив стрічку огородження садової зони, торкнувся і помітив, що вони відлиті з легкого пінопласту..
То був час розквіту «кравчучок», коли позакривали всякі НДІ, позвільняли фахівців з вищими освітами — і вони пішли хто на базари, хто на дачі — і з шуфельками, з віничками, в гумових рукавичках збирали на пасовиськах коров'ячі і конячі добрива, а я там жив — мав «літню резиденцію» в Липниках — з кульманом, ф-някою, гітарою, «апаратурою звукозапису» — студійний мікрофон, увіткнутий в касетний магнітофон «Протон» з автоматичним рівнем запису (він виловлював весь фон, все шарудіння, співи пташок, але кожна пауза наростала шумом, а голосні звуки просто «віддалялися») — ну і лабав різні рок-опери — клав на музику все, що надавалося співанині.. Правда, по ночах не давали спокою миші, а вдень — радейка на чужих городах з позивними «Маяка» і безкінечними «сесіями верховної ради», до яких народ дослухався, затамувавши подих, і на грядках, і в автобусах, і в квартирах з відчиненими вікнами.. Відтоді я зненавидів радейка (+курців і собак, які вічно гналися за моїм ровером), бо радейка буквально «трамбували простір», вичавлюючи з нього рештки духу, як вібратор вичавлює бульки повітря з бетонної суміші.. Дехто з церковників захавав тему — і полум'яними проповідями в радіорупори спеціально «гнав емоційну хвилю» прибоями, стрясав «фей-файси» (хвилі фальші) з цілого зіпрілого натовпу.. А від курців вже тоді був «зубний біль» в горлі — спазми — дишла — відрижки — кольки в серце — головні болі — і холодний піт — і заціпеніла люта ненависть до курвивого падла.
Воно теж полюбляє затерпати курвивими «оргазмами через голову» — тими самим фальшивими хвилями-протуберанцями спускання духу, після яких хочеться позіхати і заснути на віки вічні, провалившись в задушливу комфортну потенційну яму. Пси, до речі, того самого добиваються — і коли тебе все ж «протрясе» від лютого хижого оскалу біля самої п'ятки (не встигнеш вцілити каблуком в морду і випустиш стресового «фей-файса») — вони зразу відстають і радісно виляють хвостами: виконали свою місію — провалити тебе в тюрму свого «покровительства» — вирівняли «бугор надлишкової енергії», який заходив на їхню вітряну псячу територію..
Тож коли курвидла з радейками появлялися на сусідніх ділянках (по 6 сотиків) — я мусив кудись тікати. Досліджував ближні і дальні ліси, міг пішки по стрийській трасі дійти до Миколаєва, там народжувалися якісь поеми, запам'ятовувалися всі стрілецькі пісні, особливо Романа Купчинського, там приснилася назва пінопластової фірми "Herdifraga" — чомусь німецькими буквами з індуським присмаком, там прийшли нові назви українських авто «Сирена-ліґанда» (яку я послав на конкурс і вона стала «Лєґанзою» — третьою до «Ланоса» і «Нубіри») і рефрижератор «Корбус» (який ще нічим не став).. Там я, зрештою, і зашився, бо майже півроку мудохав проект добудови 47 школи в Винниках і одночаснно готувався до конкурсу «Червоної рути» — і все пролетіло — і дєвочки з жюрі мені приснилися в кухні тої школи рибками в акваріумі без дна, в якому вода трималася силою Місячного тяжіння.. (Там було 3 поверхи додаткових класів, котельня з зеленими галереями, кухня з тельферами і всім обладнанням і спортзал з мозаїками, але в них не виявилося грошей — ні на проект, ні на будову.. І директор виявився якимсь мудаком без пальців, який маринував учнів в душних класах і зачиняв всі квартирки в вікнах).
Кароч., був довгий і нудний стресовий період, я там ще щось в кузнях клепав, організував 4 кузні на чужих територіях, потім йшов звідти через тих самих курвидел..
Що ж я вам збирався написати.. Ага, про двигуни — до пневмоопорної архітектури зазвичай беруть вентилятори, а до пневмокаркасної — компресори. І там в задумках були якісь комбінації легких багатоциліндрових компресорів — їх використовують в рекламних прозорих макетах — і їх зараз елементарно можна клепати на 3Д-принтерах — на гумових кілечках з мильною чи гліцероновою змазкою — з будь-якими приводами — навіть від вітряків.. То були надувні теплиці — там же в Липниках — край дороги над яром, звідки постійно дув вітер, і місце для городу (10 сотиків на території «політв'язнів») було не дуже вдале, бо затінене лісосмугою з південного боку, і кожен третій прохожий був курвидло з папіросою, і його хотілося сапкою чи лапатою чи сокирою по хребті ввалити, бо скот курвивий надовго всаджував кляпа в горло і перебивав всю роботу, весь настрій, всі думки, — але як для теплиці з розсадою (з прямим піддувом від вітряків на потоках з яру) — там було чудове місце (за 20 років вже поросло лісом) — і я продумував всякі автоматизовані системи поливу, дзеркальні плівки, навіть якогось дирижабля, пришпиленого над моїм полем, який би відстрілював лазерами жуків, як зараз турецькі дрони відстрілюють рос.панцерників, і контролював би кожен кущик рослин, кожен «піксель» поля на предмет його насущних потреб і задовольняв би ті потреби...
Треба сказати, що в певних півсонних станах інформація від різних живих істот якось передається в людських ролях.. Якщо сниться, що ти ходиш по горищі, чуєш голоси родичів внизу і можеш знайти сходи вниз — значить треба перевірити вулики і подивитися, яка бджола застрягла на «піддашші» вулика і не може вибратися.. Якщо сняться призивники і нарікають, що їх так довго тримають і не розподіляють по військових частинах — значить пора вже розсаджувати пророслі бурячки.. Там ще морква снилася жеманними дівчатками в кафе, які жалілися, що їм «смердить» старих хвощ — алкоголік за сусіднім столиком — з горизонтальними рядами вугрів на носі — як чорні цяпки на стеблі хвоща — значить треба прополоти моркву.. І того горобця ніяк не забуду — він стояв на перилах і дивився на мене через вікно тераси, а потім я задрімав і почув «переклад» його цвірінькання на дереві (розказував своїм пацанам: «Я там-во йшов по дошці, такого хлопа видів! — дві валізи гівна..») — і зрозумів, що він говорить про 2 валізи моїх паперів, як у «Степового вовка» Гемана Гессе, тільки Вітри своїм «предметним баченням» і «реалістичним сприйняттям світу» розуміють процес писання — як «какання голови».. І тому так скрушно зітхав той вітряний голос старого кагебіста: «Расползлась по Украине эпидемия пісьмєнтства..»
А тупорилі курвидла — замість пояснювати Вітрам, що все не так, як вони думають, (Вітри навіть краще надаються до навчання, ніж живі люди, тож десь там у вищих сферах теорія 2Ж-циклів вже давно відома), — сприймають все за чисту монету і думають, що слухають «глас Божий свише», а все, що ти сам думаєш, плануєш, проектуєш, медитуєш, емпатично переживаєш в уяві, — воно все «пса варте», бо тут вони, курвеґи, прийшли, гниди, «великі реалісти», встановлювати свою тюрму.
Так от, шановні, справжня божеська наука вчить втілювати задуми силою духу — а не вбивати дух і руйнувати задуми — не робити їм підлу підножку і не валити все, що тим духом трималося в уяві, і навіть те, що ним було організовано і зроблено в натурі. Вони не розуміють, скоти, що найскладніші технології можуть працювати і розвиватися, поки є люди, які їх розуміють, підтримують і розвивають.
А що зробили курвиві падла і весь прокурений народ (який їх традиційно поважає — бо ж козаки курили! Пісеньку про тютюн та люльку ще студентами співали)? — Оголосили «кінець індустріальної епохи» — і початок гламурного пост-індустріального культурно-релігійно-історичного, автентично-культурологічно-туристичного, ще якогось там мовозначо-краєзнавчо-пісенно-поетичного відродження і відкопування всіх могил, оплакування всіх старих героїв (і попутного закопування нових) — і тепер маєте ідеально-тупе курвидло при владі, тільки, пардон, з більш комуністично-комсомолістичним ретро і його червонопикими радянськими ідеалами.
До надувних теплиць (дешевих, як зупа-мівіна) так і не доберемося. Що мало бути легко приємно корисно дешево і сердито — стає тяжко гнітюче підлотно скупо і нагло-разюче ("каменем по яйцю", як вчить військова доктрина рідновірів). Курвидла риють шлейфами свої траншеї і розмазують там людські душі, як яйця в порохах.. І проти явного ворога ще народ воює, а неявне падло зачаїлося в своїх туалетних ямах і дальше плекає свої підлоти.. Воно тупе і бездухе, йому похуй.. Але в нього гонор і амбіції на першому місці, і його не зіпхнеш за проф-непридатність, бо в нього етикетка на лобі пришпилена, що воно начальнік і його треба слухати.. Цинізму курвивого падла немає меж.
