А у вільний час — я буду трішечки шити...
Зі старого одеського анекдоту
Травневий вечір. Зе-недолугість навколишньої реальності на коротку мить поступається спогадам.
… Швацькі машинки Singer колись шалено популярної моделі 1912 року «Червоне око» (Red Eye 66) були в двох із моїх прабабусь. На одну з них навіть була купівельна накладна, із царськими вензелями та усіма атрибутами тих далеких років…. Коли я бував у прабабусь, я часто бачив їх за роботою, і для мене наявність цих машинок була не тільки елементом інтер'єрів їхніх помешкань, а й ознакою чогось затишного та рідного.
… В кожній родині, напевно, існують подібні ж теплі спогади про швацькі машинки Singer. Хтось згадує про те, як за ними працювали їхні бабці й прабаці. Комусь ці легендарні машинки слугують і дотепер, з однаковою спритністю ладнаючи речі як із ніжного шифону, так і з грубої шкіри.
Наприклад, Ілько Лемко, відомий краєзнавець, письменник, перекладач, історик та музикант зі Львова згадує в своїй книзі «Львів понад усе» про таку ж машинку в їхній родині й як він чотирирічний під нею любив сидіти і слухати радіо. І ця ж машинка успішно функціонує й дотепер – за її допомогою дружина пана Ілька нещодавно пошила з десяток модних масок для їхньої родини на тлі коронавірусної пандемії.
… Я ніколи не замислювався над тим, хто був такий той Зінгер та як постав його бізнес.
Але завдяки Олександру Габовичу я склав пазл.
Іцхак (Ісаак) Зінгер, спритник Іцик, виявився неординарною постаттю в усьому.
Пан Олександр передав мені посилання на цікавий нарис Сергія Ковалинського «Як світ став іншим». Власне, нижченаведені параграфи є моїм власним перекладом цього нарису українською мовою, із невеличкими стилістичними адаптаціями та вкрапленнями власних думок і спостережень.
По-справжньому його звали Ісаак, або, як люблять перекручувати імена американці, Айзек.
У десять років він почав виходити на театральні підмостки, а в одинадцять грав короля Річарда! Хоча критики писали, що грав він погано. Але що ви хочете від одинадцятирічного підлітка? Ось ви — читали в 11 років про короля Річарда? А він його вже грав на сцені.
У дев'ятнадцять Ісаак одружився з Кетрін Марією Гейлі. І дружина швиденько народила йому двох дітей.
У двадцять п'ять він став зустрічатися з Мері Енн Спонслер, яка народила йому 10 дітей. Що тут скажеш? Ну, любив Ісаак жінок на ім'я Марія або Мері. І любив робити дітей. Із першою своєю дружиною він не розлучився, хоча і перестав з нею жити, але це і зрозуміло: у нього просто не було на це часу через постійну роботу над збільшенням населення США.
У коротких перервах між заняттям сексом, у віці двадцяти восьми років, він отримав свій перший патент на бурову установку, який продав за дві тисячі доларів. На ті часи, це були дуже пристойні гроші. І що ви думаєте зробив цей Ісаак-виробник? Правильно: створив театральну трупу і на п'ять років вирушив у турне містами і селами Америки.
Як я вже говорив, дружина народжувала як кулемет, і нещасний Ісаак у віці 40 років змушений був відкрити бізнес імені себе. У сорок дев'ять років він раптом згадав, що не розлучився зі своєю першою дружиною, з якою він вже не жив 24 роки. Він швиденько її звинуватив у зраді й таки розлучився.
І відразу одружився із матір'ю своїх 10 дітей.
Йшли роки. Цілих два. І багатодітна мати, Мері Енн, вигулюючи діток, помітила свого чоловічка Ісаака в екіпажі з іншою жінкою. Будете сміятися, але її звали Мері Мак-Гоніал. Потрібно зауважити, що в той момент, коли Мері Енн побачила, що чоловік їй зраджує з Мері Мак-Гоніал, ця нова Мері вже встигла народити невгамовному Ісааку п'ятьох дітей.
На вимогу Мері Енн Спонслер, Ісаак таки був заарештований за звинуваченням у двоєженстві. А на суді з'ясувалося ... ви вже сидите? Так, присядьте! Виявилося, що у Ісаака була ще одна сім'я: Мері Іствуд Уотерс з Нижнього Мангеттена народила йому дочку.
От такий підсумок: 18 дітей від різних Мері. Ну, суд вирішив його випустити під заставу і він, природньо, відразу ж сів на пароплав і чкурнув до Англії. Всі багаті Буратіно збігають до Англії — традиція у них така.
І через рік, у Лондоні, він вдало одружився. На цей раз не з Мері. А зовсім навіть з ІзабеллоюБоєр. Йому було в той час п'ятдесят і два роки. Через 11 років він помер. За цей час нова дружина встигла народити йому тільки шістьох дітей. У спадок своїй останній дружині він залишив всього 22 млн. доларів і дві вілли. Йшов 1875 рік.
Звідки гроші ?? Як зазначено вище, він не тільки робив дітей, аж 24 штуки, але і відкрив бізнес імені себе. Там він придумав систему франчайзингу та пост-продажного сервісу. Перший найманий президент — теж вигадка Ісаака. Ну, це зрозуміло, оскільки це був вимушений крок.
Але що ж ця фірма випускала і випускає? Так-так, вона існує і працює дотепер.
Вона випускає практично все.
Ось лише короткий перелік основних позицій:
1. В роки громадянської війни в США — плавучу міну;
2. Гідропневматичні гальма відкату для 75-мм польових гармат;
3. промислове обладнання для важкої текстильної промисловості з випуску виробів з грубої тканини (лямок) для армі;ї
4. прилад управління зенітним вогнем M5;
5. пістолет M1911;
6. автоматизовані системи управління військами;
7. системи управління ракетним озброєнням, системи навігації літальних апаратів і ракет;
8. бортове радіоелектронне обладнання літальних апаратів;
9. допплерівські бортові навігаційні радіолокатори для військових літаків і вертольотів;
10. засоби радіоелектронного придушення і постановки активних перешкод;
11. радіолокаційні засоби попередження про загрозу ракетного обстрілу.
І багато всього іншого.
Але знаємо ми спритника Іцика не через це.
Сталося так, що в далекому 1850 році, мабуть, через те, що діти народжувалися, а одягу на них не напасешся, він за 10 днів, які реально змінили світ, зробив три удосконалення до швацької машинки:
- розташував човник горизонтально (завдяки цьому нитка перестала заплутуватися);
- запропонував столик-дошку для тканини і ніжку-тримач голки (це дозволило робити безперервний шов);
- забезпечив машину ножною педаллю для приводу (можливість працювати з тканиною двома руками).
І став випускати ці машинки під своїм прізвищем. Просто – швацькі машинки Зінгера. І після цього, світ уже став іншим.
Нині "Singer Corporation" — американська корпорація, виробник космічної та військової техніки, а також побутової техніки (швацьких машинок, електроприладів), двигунів, меблів та іншої продукції.
Швацькі машинки Singer нині займають почесне місце в експозиції музею Цивілізації в Канаді.
Ще одна цікава ремарка. Річ у тім, що відомі в СРСР швацькі машинки Подільського заводу — це насправді продукція заводу «Зінгер», який був націоналізований більшовиками в 1918 році. У Російській імперії завод «Мануфактурної компанії Зінгер», згодом «Акціонерного товариства „Зінгер і Ко“» розташовувався в Подільську під Москвою (1900-1918) — Подільський завод швацьких машин (після націоналізації — завод «Госшвеймашина»), а головна контора розміщувалася в Петрограді (Торгівельний Дім Зінгера). Були також відділення дому Зінгера в Баку, Тбілісі, Ташкенті і Чарджуї.
До речі, згадувана мною накладна на машинку моєї прабабці була підписана Петроградським відділенням торгівельного дому «Зінгера».
Ось така історія. Власне, про спритника Іцика можна з упевненістю сказати словами бородатого одеського анекдоту: «А у вільний час — я буду трішечки шити ...»
Водночас ця історія наочно демонструє, що наявність обмежень і тиску обставин інколи спонукає до творчих проривів (як у бізнесі й інженерній справі, так і в інших царинах діяльності).
P.S. 24 дитини! Це дві футбольні команди з двома тренерами :-)
Портрет Іцхака Зінгера запозичено з Вікі (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BA_%D0%97%D1%96%D0%BD%D2%91%D0%B5%D1%80)
Фото зіркової моделі Singer Red Eye 66 випуску 1912 р. Запозичено з https://bessemer-al.americanlisted.com/35022/art-antiques/1912-singer-red-eye-66-treadle-sewing-machine-cabinet-wattachments_23738735.html
Оригінальний нарис Сергія Ковалинського «Як світ став іншим», що свого часу був підготований для електронного журналу Elegant New York, можна знайти за посиланням http://elegantnewyork.com/zinger-kovalincskiy/. З нього ж запозичено й декілька інших ілюстрацій до мого есею.
