Установчий саміт «Кримської платформи» пройшов у Києві. Україна відзначила 30-річчя своєї Незалежності. Володимир Зеленський запровадив День Української Державності. Петра Порошенка облили зеленкою. Дмитро Разумков продовжує фрондувати. Європейські політики прохолодно оцінили перспективи європейської інтеграції України. Розпечена ситуація в Афганістані продовжує впливати на політичний клімат планети.

Головний захід української дипломатії останніх років – установчий саміт «Кримської платформи» — відбувся у Києві. До столиці України завітали представники 46 країн та міжнародних організацій, переважну більшість склали представники НАТО та Європейського Союзу. Учасники саміту з різнем ступенем гучності заяв засудили окупацію Криму Росією та ухвалили декларацію «Кримської платформи», спрямовану на досягнення деокупації півострова. Реакція Росії виявилася передбачувано негативною, проте ігнорувати факт проведення масштабного заходу у Кремлі навряд чи зможуть. Залишилося з'ясувати, як швидко та які саме ініціативи запропонує міжнародний формат з деокупації Криму.

День Незалежності України відзначився найбільш масштабним за 30 років військовим парадом, у якому взяли участь військові та техніка союзників України, та велелюдним неформальним Маршем захисників України. Петра Порошенка наприкінці святкового дня провокатори облили зеленкою. Володимир Зеленський ініціював День Української Державності, який пропонує відзначати у річницю хрещення Русі та щедрою рукою роздав державні нагороди.

Натомість голова Верховної Ради Дмитро Разумков продовжує фрондувати. Перший серед рівних парламентаріїв заперечив вплив олігархів на законодавців, запропонувавши секретарю РНБО Олексію Данилову з парламентської трибуни вказати на тих, кого у депутати прилаштували «багаті та знамениті». Але до урядовців претензій у Разумкова більше, і кадрові зміни в уряді він прогнозує не менш впевнено за Володимира Зеленського.

Цікаво, що президент Естонії Керсті Кальюлайд та віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс практично в унісон продемонстрували помітний скепсис щодо перспектив європейської інтеграції України. Політики не сказали нічого відверто нового, проте зауваження від представників країн Балтії в Україні викликало гостру реакцію.

Низка вибухів у Кабулі примусила Джозефа Байдена більше уваги привертати евакуації звідти американських громадян та ламати президентський графік. Від цього вже постраждав прем'єр Ізраїлю Нафталі Беннет, з 31 серпня на 1 вересня перенесено зустріч президентів США та України. Байден опинився під вогнем критики з боку не лише республіканців (що цілком передбачувано), але і частини демократів.

Цікаво поєдналися у Німеччині програш у суді компанії NordStream2 AG у справі про уникнення для газопроводу дії європейського енергетичного законодавства та рокіровка лідерів рейтингу німецьких партій. За 4 тижні до виборів ХДС/ХСС поступилася лідерством соціал-демократам, які, до речі, мають і найбільш рейтингового кандидата в канцлери – Олафа Штольца.