Володимир Зеленський спростовував чутки про свою «острівну» відпустку. Петро Порошенко перехопив у влади ініціативу. Олексій Данілов та Андрій Єрмак наговорили про Україну зайвого.  Хакерська атака на урядові сайти принизила Михайла Федорова. Ільхам Алієв своїм візитом до Києва відновив інтерес до каспійської нафти.  Переговори Заходу та Росії очікувано завершилися словесною ескалацією з боку Лаврова та жеребців його стайні. Саміт ОДКБ засвідчив стабілізацію ситуації у Казахстані та пекельний страх Путіна перед Майданом.

Чутки про відпочинок Володимира Зеленського за межами Батьківщини змусили команду президента оперативно виводити його на зустріч з «нормандськими радниками» лідерів Франції та Німеччини, для яких така можливість виглядає справжнім сюрпризом. Проте інформаційно все одно більш активними були соратники Зеленського: шеф президентського офісу Андрій Єрмак заявив представникам Atlantic Council, що Україна вже готова вступати до НАТО, а секретар РНБО Олексій  Данілов старанно переконував, що санкції проти громадян України, запроваджені Радбезом, мають законні підстави.

У Києві побував президент Азербайджану Ільхам Алієв, його приїзд та зустріч з Володимиром Зеленським мають щонайменше дати імпульс дискусіям про використання нафтопроводу Одеса – Броди та вітчизняних нафтопереробних заводів для транспортування та переробки каспійської нафти. Потенціал економічної співпраці між Україною та Азербайджаном високий, і нинішній показник товарообігу у 1 мільярд доларів виглядає мізерним.

Петро Порошенко зумів інформаційно перехопити ініціативу у влади, перетворивши перспективу свого повернення в Україну на старт нового політичного сезону. У Брюсселі та Варшаві лідер «Європейської солідарності» не лише зустрічався з політиками – членами Європейської народної партії та делегатами Європарламенту, але і активно спілкувався з медіа. Він наголосив, що Зеленський – лише опонент, тоді як Путін – ворог, підкресливши, що ініціатором кримінального переслідування є Ігор Коломойський. Порошенка готувалися зустрічати на рідній землі соратники, і, як показав розвиток подій, це виявилося не зайвим.

Низка офіційних урядових сайтів не витримали «щедрування» невідомих хакерів з цілком вірогідним російським слідом. Інтернет-представництва Кабінету Міністрів, МЗС, низки інших міністерств та відомств зазнали потужної хакерської атаки, яка спростувала тезу віце-прем'єра з питань цифровізації Михайла Федорова про перебільшення уваги до проблем кібербезпеки. Представники влади твердять, що серйозної шкоди атака не завдала, проте щонайменше негативний інформаційний ефект вона створила.

Переговори Заходу та Росії на різних майданчиках – Росія – США, Росія – НАТО, ОБСЄ —  завершилися безрезультатно. В принципі, тональність російського ультиматуму у вигляді пропозицій про гарантії безпеки, виключаа можливість швидкого порозуміння. Російські дипломати на чолі з Сергєєм Лавровим вели себе по-хамськи, що виглядає виконанням директиви Кремля на загострення ситуації. Показово, що і риторика представників США, НАТО і навіть ЄС стала більш жорсткою. Деескалації не відбулося, швидше варто очікувати нових російських провокацій, про які віднедавна інформують Білий Дім та Пентагон.

Відносна стабілізація ситуації відбулася у Казахстані. Віртуальний саміт лідерів ОДКБ дозволив президенту країни Касим-Жомарт Токаєву показати, що він цілком контролює становище у державі та подякувати «миротворцям», яких оперативно почали відправляти до місць постійної дислокації. Виступаючи перед депутатами парламенту, Токаєв дозволив собі кілька критичних випадів на адресу Нурсултана Назарбаєва, хоча в цілому Єлбаси навряд чи щось загрожує з боку казахстанської Феміди. Звісно, якщо він ще живий, бо з грудня 2021 року на люди Назарбаєв не з'являвся. Путін під час зустрічі з колегами по ОДКБ вчергове нагадав про власний патологічний страх перед Майданом, а Лукашенко розсмішив заявою про розроблену «протягом години» ним та президентом Росії операцію військ ОДКБ у Казахстані.