Як дізнатися, що країна стає більш або менш корумпованою? «Дуже просто! — відповість вам кожен громадський активіст, — Треба глянути в рейтинг Transparency International і ви зразу все дізнаєтеся». Тобто – вся справа у рейтингу, читайте – в умовах за якими цей рейтинг складається. А як складається рейтинг Transparency International?
Точної відповіді вам не дасть ніхто, і в першу чергу – сама Transparency. Дещо плутано представники Transparency пояснюють що рейтинги складаються на підставі опитувань експертів і представників ділових кіл – тобто їхньої думки про те існує корупція в країні чи ні? За більше 15 років роботи у бізнесі мені не вдалося побачити представника ділових кіл, який сказав би, що він бере участь в опитуваннях для Transparency. Проте сумніватися в словах організації теж підстав нема. Питання лише в тому, яких саме представників ділових кіл вони опитують? Щось підказує мені, що в часи президентства Януковича топ-менеджмент холдингів Ахметова і Фірташа в таких опитуваннях участі не брав – інакше рейтинг України був би принципово іншим. Очевидно, у першу чергу Transparency цікавить думка пересічних підприємців – від ФОП і вище. Саме вони з корупцією стикатися мусять найбільше.
А тепер питання, чи впливає на їхню оцінку корумпованості країни та інформація, яку вони чують зі ЗМІ? Очевидно – більш ніж. Підприємці різні бувають. Хтось більш конфліктний, хтось – менше. Хтось з комісіями і перевірками постійно свариться, а хтось їм наливає і «підсовує», усвідомлюючи що офіційним шляхом все буде набагато дорожче – знаю таких. Хтось з судами стикається регулярно, а хтось – раз на кілька років. Зрештою, перевіряючи, працівники податкової і судді теж бувають різні (мені везе як правило). Проте коли про корупцію вам у вуха з телевізора і Інтернету вливають щодня, очевидно, покладатися ви почнете не на власний досвід, а на загальний інформаційний фон навколо вас.
З експертами теж не все гладко. Повністю незалежних експертів нема і бути не може – всі вони або виконують чиїсь замовлення, або існують на допомогу з Заходу – оті самі гранти. Повністю незалежний експерт – це щось типу блогера, який заробляє на життя роботою десь, а у вільний від роботи час експертствує на ФБ. Очевидно – опитують не таких. Очевидно й те, що опитування Transparency не проходить серед експертів, які виконують замовлення для правлячої партії. Опитують когось типу «експертів» з ЦПК Шабуніна і подібних. Тобто – осіб які зацікавлені міру корумпованості органів влади в країні перебільшувати, бо падіння рівню корупції вочевидь призведе до зникнення сенсу їхнього існування і до втрати грантів. Логічно?
На оцінки експертів вочевидь впливають і перспективи «прильоту» від держави за не у міру жорсткі оцінки. Вас ніколи не цікавило, чому диктаторська КНДР за корупцією на 174 місці, а диктаторська Білорусь – на 79-му? Чому, за відсутності в Україні полковників з квартирами для мільйонів доларів, і ситуацій на кшталт тої, що відкрилася навколо справи Магницького, Росія і Україна за корупцією – на одному рівні? Очевидно, існує різниця між експертами: російським, білоруським і Шабуніним.
Звісно можливо методика опитувань Transparency виглядає якось інакше, але як – невідомо, сама організація своєї методики не розкриває.
А тепер згадуємо головну перемогу Саакашвілі в часи його президентства – Грузія різко опустилася в рейтингу сприйняття корупції за Transparency. Зі 133 місця вона переїхала на 48 і цей результат – один з козирів фанатів Саакашвілі перед всіма опонентами. Всім їм мариться – от прийде Міхо, подолає корупцію, пересадить бариг – і потечуть молочні ріки з кисіль ними берегами. Проте, варто розібратися – як же вдалося Саакашвілі досягнути цього результату?
Михо й справді вдалося сильно зменшити побутову корупцію. Як? По-перше шляхом її ЛЕГАЛІЗАЦІЇ. Гроші які раніше громадяни тягли до шкіл та лікарень, вони продовжили тягти так само – але тепер до відповідних кас (школи і поліклініки були приватизовані). Чимало послуг які раніше офіційно були безкоштовні, але надавалися за хабар тепер стали надавати за відповідну платню до каси. Легалізована корупція – уже не корупція, хіба ні?
По-друге – шляхом переведення чималої кількості послуг в електронний формат, електроніка – хабарів не бере. Найулюбленіша теза фанатів Саакашвілі – суди і покарання пересічних корупціонерів. Тут можна заперечити, що навіть на тлі реформ Саакашвілі корупція у Грузії таки була.
https://puerrtto.livejournal.com/237015.html?style=mine
До цього судять і садять корупціонерів середньої ланки у нас не менше ніж у Грузії, але натовпів задоволених громадян якось не спостерігається.
Чому? Бо тема корупції у нас – топова на телебаченні і в більшості ЗМІ. Журналісти ночами не сплять, вишукуючи що «отаке» і бажано – наближене до президента та його оточення. У Грузії ж Саакашвілі журналісти тричі думали перш ніж братися за тему корупції на високих щаблях. Бо перед їхніми очима був приклад телеканалу «Імеді», який влада закрила, а коли громадяни вийшли на захист опозиційного ТБ – громадян розмазали бандами грузинських тітушок, дії яких забезпечувала і прикривала грузинська поліція, а тих хто продовжував обурюватися й після – виставили посіпаками путінської Москви.
Як ви гадаєте? Коли ділові кола з одного боку бачать певні зміни (на своєму рівні), а з іншого – преса, яка не хоче втрати частоти, трафік і роботу, вдуває їм у вуха про дивовижні переміни і нечувані реформи – якою буде реакція ділових кіл? Скажуть вони, що корупції нечувано поменшало?
Водночас топ-корупція в Грузії нікуди не поділася – про це говорить саме ж Transparency.
https://ti-ukraine.org/…/hruzynske-antykoruptsiine-napiv-c…/
Олігархи стали «інвесторами». Замість відкатів з'явилися «внески у відповідні фонди». З тими хто не хотів коритися беззаконню, провели розмову хлопці Сакварелідзе – стиль його роботи ми можемо оцінити по українському досвіду. Убивці співробітника банку, що насмілився посваритися з керівниками МВС відскіпалися легким переляком…
Але це – не межа. Лишалися ще й експерти, яких теж опитує Transparency. Дивним чином у Грузії всі, хто могли претендувати на це звання стали або палкими прибічниками Саакашвілі, або – посіпаками Кремля. Не в останню чергу ще й тому, що Саакашвілі несподівано став героєм для політичних експертів прозахідного спрямування у… Росії. Чимало російських лібералів раптом покинули все і ринули до Грузії, аби повернутися в легкому шоку і заходитися співати дифірамби великому реформаторові. Ще б їм не поїхати?! Їх же – запросили! Їх же – возили країною! Їх же годували, поїли, тішили! Їхні ж статті і книжки у Грузії заходилися видавати чималими тиражами (цікаво скільки тих тиражів реально продали?)!
Крім пестощів грузинської влади, російські ліберали мали й ще один мотив вихваляти Саакашвілі – він для них став живою альтернативою Путіна! Борець із корупцією в якого вийшло – ще й орієнтований на захід, для російського ліберала це просто мрія. Для пересічного росіянина, який своїм корупціонерам влаштувати експропріацію експропріаторів мріє не менше люмпена українського, Саакашвілі став героєм з казки. Для нас – теж. Результат – мої знайомі з Одеси (учасники Майдану), які були зачаровані Саакашвілі з солодких казочок Юлії Латиніної, і люто розчаровані Саакашвілі реальним.
А тепер питання – якщо Саакашвілі ТАК вилизував «експертів» російських, уявіть як він вилизував грантові структури у самій Грузії? Відповідь – якісно вилизував, мав я нагоду колись поспілкуватися з їхніми громадськими активістами. Показовий факт, до самої відставки Саакашвілі, їхні гранітоїди примудрялися НЕ помічати 190 політичних в'язнів випущених на свободу після його відставки – при тому, що наступників Саакашвілі сим патиками Росії не назвеш аж ніяк.
http://www.bbc.com/…/20…/01/130112_georgia_law_amnesty.shtml
Transparency опитало ділові кола і експертів… І рейтинг Грузії щодо корупції різко пішов угору. Все просто.
Єдина проблема. Рейтинг Transparency класно переконує західних донорів і українських простаків, що з радістю розвішали вуха для дифірамбів про великого реформатора. Він чомусь аж ніяк не переконав пересічних грузинів.
Саакашвілі програв і президентські і парламентські вибори і відтоді не вигравав їх жодного разу.
Тож практика свідчить, боротися з корупцією за рейтингами Transparency — справа ой як ненадійна.
