14 березня російський Су-27 зіткнувся з американським безпілотником MQ-9 Reaper. Зіткнення сталося за 120 км від Криму. Інцидент стався у міжнародних водах за участі російських винищувачів Су-27. В результаті чого, дрон впав та затонув.

Кілька разів перед зіткненням Су-27 скидали пальне та летіли перед MQ-9 у небезпечній манері. Цей інцидент демонструє відсутність компетентності на додаток до того, що він небезпечний і непрофесійний.

Варто зауважити, що розвідувальний безпілотник США не становив загрози для Росії в міжнародному повітряному просторі. Ті безпілотники, які перебувають у над акваторією Чорного моря, проводять моніторинг лінії розмежування. Ці безпілотники виконують свої місії в Чорному морі, а також за погодженням із українською стороною моніторять лінію розмежування.

Американське політичне керівництво назвало цей інцидент проявом непрофесіоналізму та нерозсудливості. Але зауважило, що продовжуватимуть свою діяльність в повітряному та водному просторі Чорного моря.

«Якщо їхнє послання полягало в тому, щоб стримати або відмовити нас від польотів та операцій у міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, то це не вдасться. Ми збираємося продовжувати літати і працювати в міжнародному повітряному просторі над міжнародними водами. Чорне море не належить жодній країні», – заявив CNN координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

Безпілотник Reaper є багатоцільовим розвідувальним апаратом, який працює у складі Збройних Сил США. MQ-9 Reaper відносять до безпілотників важкого класу, здатних вражати цілі на відстані понад 10 км від свого місцеперебування.

Перший Reaper був поставлений ВПС США у березні 2007 року, а вже у жовтні апарати цього типу виконували бойові завдання в Афганістані. Основними перевагами БПЛА перед літаками є менша вартість закупівлі та експлуатації, а також більша тривалість польоту, безпека операторів та можливість їхньої позмінної роботи під час тривалих польотів.

На мою думку, знищення американського БПЛА, який систематично знаходився в повітряному просторі над Чорним морем, необхідно, в першу чергу, для російського внутрішнього користувача. Кремлю необхідно показати «перемогу над колективним Заходом» та рішучість своїх намірів по захисту території.

В такий спосіб Кремль намагається діяти превентивного щодо анонсованого українського контрнаступу. Йде своєрідна гра на підвищення ставок та напруги ситуації.

Росія йде ва-банк напередодні українського контрнаступу. В такий спосіб вони намагаються означити свої червоні лінії, мовляв Крим – це суверенна територія РФ, будь-які дії там наштовхнуться на рішучу відповідь. Це є своєрідна тактика часів «холодної війни», запуск в хід військових лякалок.

Схожа ситуація відбувалася наприкінці 80-х років минулого століття між радянськими та американськими військовими кораблями. Йдеться про зіткнення бортами в лютому 1988 року в Чорному морі кораблів «Беззаветный» та СКР-6 з «Йорктаун» та «Керон». Або свіжіша провокація проти британського військового корабля HMS Defender, який у 2021 році вирушав з Одеси до Грузії через прибережні води тимчасово окупованого Криму.

Відповідь США на провокацію РФ, на моє переконання,  не вичерпається лише політичними заявами та дипломатичними зустрічами. Від початку повномасштабного вторгнення до України, Кремль постійно порушує норми міжнародного права та провокує союзників по НАТО. Проте ця відповідь необов'язково може бути найближчим часом.

Припускаю, що це буде комбінована відповідь, що включатиме в себе посилення економічних санкцій, розширення матеріально-технічної допомоги для України.

Тобто, ми нарешті можемо отримати те озброєння, про яке просимо вже тривалий проміжок часу. Мова йде, про авіаційну компоненту та далекобійні ракети.

Нагадаю, США не виключають можливість передачі Україні сучасних бойових винищувачів. Один з можливих варіантів – це дозвіл на реекспорт з інших країн. До слова, до кінця 2022 року Повітряні сили Австралії планують зняти з озброєння свої винищувачі F/A-18A/B Hornet. Їх зараз активно замінюють на сучасні багатоцільові винищувачі F-35A Lightnings II.

В свою чергу, головною причиною затримки передачі Україні далекобійних ракет ATACMS називають саме побоювання, що це рішення стане агресивним кроком з боку Вашингтону. Проте,  атака на американський розвідувальний дрон в міжнародному повітряному просторі, може стати своєрідним «казус белі» для Байдена.