Діяльність комунальних підприємств зазвичай не дуже помітна і зрозуміла для мешканців громад. У більшості випадків вони отримують чималі дотації або пільги з місцевих бюджетів, займають монопольне становище на ринку, проте практично ніколи не отримують прибутків, а якість їх послуг доволі сумнівна і часто викликає нарікання. Але, не зважаючи на це, їх продовжують фінансувати з року в рік, а керівні посади в цих підприємствах сприймаються як дуже «хлібні».

Чому так? Наскільки робота КП є прозорою та відкритою? Чи дотримуються вони чинного законодавства? Відповідь на ці питання вирішили шукати у громадських організаціях. Починаючи з жовтня минулого року експерти Асоціації Політичних Наук досліджували та аналізували діяльність кропивницьких комунальних підприємств на основі «Методології дослідження прозорості та публічності комунальних підприємств».

Нам вдалося проаналізувати діяльність комунальних підприємств Кропивницького щодо виконання вимог законодавства та впровадження кращих практик публічності і прозорості та сформувати рейтинг комунальних підприємств відповідно до отриманої оцінки.

Асоціація Політичних Наук не перший рік займається проблемою ефективності та прозорості комунальних підприємств. Раніше експерти АПН вже домоглися прийняття рішення про оприлюднення інформації щодо всіх комунальних підприємств міста на офіційному сайті міської ради.

Які КП лідери прозорості, а хто порушує законодавство

За виконання індикаторів кожне підприємство отримувало відповідну кількість балів. Максимальна кількість балів, яку могло б отримати підприємство – 62. Чим менше балів – тим менш прозоро працює підприємство, і навпаки. Отже, рейтинг КП Кропивницького виглядає наступним чином.

Найнепрозоріші КП (анти-рейтинг):

Найпрозоріші КП:

КП «Школяр» очолює анти-рейтинг, хоча логічніше його вважати на нульовому місці. Підприємство хоч і вважається діючим, відповідно до даних єдиного реєстру, проте фактично КП «Школяр» не провадить діяльність. Відповідні накази та розпорядження щодо припинення діяльності комунального підприємства відсутні.

Так, фактично КП не працює з січня 2015 року, а директор Чумаченко О. С. звільнена з 15.01.2015 року. Будівля за адресою вул. Дворцова, 16/7 відчужена шляхом продажу. Матеріальні цінності знаходяться на відповідальному збереженні у КП «Управління будинками Кіровоградської міської ради» відповідно до договору відповідального збереження, термін дії якого закінчився 31.12.2015 року. Звіти в податкову інспекцію, державні фонди та інші органи не здаються з 01.01.2017 року.

Але не зрозуміло, чому в такій ситуації це підприємство досі не ліквідували?

Серед реально діючих КП найнепрозорішим виявилось КП «Правник», яке з усього необхідного масиву даних оприлюднило на сайті лише статут, фінансову звітність та ім'я і телефон керівника. В усьому іншому це підприємство відверто порушує законодавство, не оприлюднюючи про себе інформацію.

Натомість Аварійно-диспетчерська служба виявилась найвідкритішою для громади. Вони мають власний сайт, на якому виклали всю необхідну інформацію, окрім штатного розпису, опису істотних передбачуваних факторів, та тих недоліків, які характерні для всіх кропивницьких комунальних підприємств. Детально про ці недоліки у наступному розділі статті.

Прозорість та публічність вимірювали за окремими індикаторами

Що ж, власне, мали б робити комунальні підприємства міста, щоб вважатись прозорими та відкритими? Для початку варто написати про індикатори дослідження. Їх можна поділити на три групи: інформаційні, управлінські та фінансові.

До інформаційних ми віднесли наявність на офіційному сайті міськради наступної інформації про КП: контактні дані, перелік послуг та робіт, біографія та річні звіти керівника, форми зворотнього зв'язку, штатний розпис, опис істотних передбачуваних факторів ризику, чинна редакція статуту, а також цілі діяльності КП та стан їхнього досягнення.

До управлінських індикаторів належать призначення керівника на конкурсних засадах, створення наглядової ради, оприлюднення структури, принципів формування та розмірів винагороди керівника, визначення ключових показників ефективності, запровадження системи управління ризиками, оприлюднення планів діяльності.

До фінансових зараховуються оприлюднення річних фінансових планів (бюджету), річних фінансових звітів, проведення зовнішнього незалежного аудиту та внутрішнього аудиту міськради, підключення до системи моніторингу закупівель DoZorro, проведення продажів та оренди майна через систему ProZorro.Продажі, створення і використання кабінету користувача на spending.gov.ua, оприлюднення звіту про використання коштів статутного капіталу, оприлюднення інформації про операції та зобов'язання з бюджетом, оприлюднення реєстру боргових зобов'язань.

Найкраще підприємства оприлюднюють річні фінансові звіти (90%) та річні фінансові плани (85%), значно менше підприємств оприлюднило свої статути (42%), штатний розпис (25%) та створило можливості для надсилання скарг або звернень у електронному форматі (33%).

Взагалі не виконуються такі індикатори:

Щодо першого індикатора, тобто цілей, то більшість КП, які виклали про себе інформацію на сайт міськради, вказували свої мету та предмет господарської діяльності, ймовірно ототожнюючи їх із цілями. Це поширена помилка, яку теж необхідно виправляти, адже це передбачено Господарським кодексом. Ціль підприємства потрібно знати, щоб зрозуміти, чи потрібне воно взагалі міській громаді. Станом на сьогодні потреба в більшості КП викликає сумніви.

Оприлюднення структури, принципів формування і розміру винагороди керівника теж прописане в Господарському кодексі, проте, на жаль, не виконується. Хоча лише у разі, коли ми знаємо цю інформацію, ми зможемо оцінювати мотивацію того чи іншого керівника.

Цей індикатор перегукується із іншим – призначення керівників КП на конкурсних засадах. Подібний принцип дозволяє залучати найкращих спеціалістів до управління комунальними підприємствами, і, тим самим, збільшувати ефективність їх роботи. Проте такі спеціалісти зможуть зголоситися до цієї роботи, якщо буде виконано попередній індикатор, тобто вони розумітимуть, що зможуть отримати, якщо погодяться на таку роботу.

Утворення наглядових рад та підключення до DoZorro – не є обов'язковим, відповідно до законодавства, проте дуже бажаним, якщо міська влада дійсно бажає прозорості, відкритості та ефективності. Так, DoZorro забезпечує всесторонній аналіз закупівлі через систему Prozorro завдяки понад 1000 різноманітним показникам. Крім того дає змогу налаштувати під свої потреби таблиці та графіки, або навіть створити власні показники.

Порівняння

Порівнюючи усі 5 міст (Тернопіль, Кропивницький, Рівне, Чернівці, Богуслав), найкраще у сфері прозорості комунальних підприємств працює Кропивницький: середній відсоток усіх КП міста – 37,66%. Є можливість звернутися до управлінців в електронній формі, переважно опубліковані штатний розпис, статут, фінансові плани та звіти. Рівне та Чернівці майже на одному рівні, адже вони мають середній рівень прозорості 31% і 20,42% відповідно.

У Рівному здебільшого КП оприлюднюють цілі і статути, підключені до системи моніторингу закупівель DoZorro, але найгірше виконують індикатори публічності щодо створення наглядових рад і публікації цілей діяльності. Продаж та оренда майна КП в Чернівцях відбувається через систему ProZorro. Продажі і більша половина з них підключена до системи моніторингу закупівель DoZorro. Тернопіль має 23,8% зі 100%. Лише 10% прозорості набрав Богуслав.

КП отримають рекомендації по виправленню порушень

За результатами дослідження Асоціації Політичних Наук міській раді Кропивницького та комунальним підприємствам були надані рекомендації. Кожному комунальному підприємству рекомендовано виправити виявлені недоліки, а керівництву міської ради – звернути на це увагу.

Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація Політичних Наук»

Дослідження відбувалося в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.