Дана Яровая: Ті хто тримає " залізний купол" над нами

Поки ви в неділю вдома, я розкажу вам про людину, на яку ми всі молимось, коли отримуємо повідомлення про повітряну тривогу. Особливо киянам, та жителям Київської області. І скажіть «дякую» після того як прочитаєте.

#ГероіУкраіни
Від дуже спокійна людина. Спокійно розмовляє тихим голосом, весь проєкт сприймає дещо скептично, але виконує свою роль бездоганно, потім дуже швидко збирається, бо потрібно на службу. А служба в Нього зараз 24/7. Бо саме Він зараз тримає над нами «залізний купол».

Знайомтесь, підполковник Побережець Сергій, командир зенітного ракетного дивізіону.

Сергій закінчив Харківський військовий університет, факультет автоматизовані системи управління радіотехнічним комплексами. Тобто ППО. Він як почав свою військову кар'єру саме в зенітно ракетних військах, так несе свою військову бойову службу і зараз на своєму напрямку.

Його війна також почалась в 2014 році. Ще тоді всі ракетно зенітні комплекси були переведенні на режим посиленого чергування. З початком анексії Криму, окремі підрозділи дивізіону Сергія несли бойове чергування в районі акваторії Чорного моря, Донецькій та Луганській області.
- В тих регіонах постійно була загроза і ракетних ударів і загроза перетину повітряного простору. Задача зенітно ракетного підрозділу, це не тільки збиття повітряних цілей, але й стримування нанесення таких ударів, це має велике тактичне значення в умовах війни- розповідає Сергій- Коли противник знає, що присутні зенітно ракетні комплекси, це є неабияким стримуючим фактором.
- Сергій скажіть, так як я занурилась в волонтерство на самому початку війни, і спілкувалась з великою кількістю військових, в мене було враження що наш ворог планував обстрілювати нас ще в 2014 році. Моя думка хибна, чи така загроза була?-питаю я.
- Загроза була, але ми завжди до цього готувались. Підсилювались системи ППО, підвищували свій рівень підготовки, постійно несли бойові чергування.
- Чи було розуміння у вас, що повномасштабного вторгнення нам не уникнути?
- Мені до кінця не вірилось що розпочнеться повномасштабна війна. Навіть 24 лютого, коли я був на бойовому чергуванні, я бачив як зі сторони Білорусі постійно підіймали в повітря по 3-4 літака, які літали вздовж кордону, потім іх саджали, та підіймали знову. Це був відволікаючий фактор. Потім я побачив, як злітали літаки зі сторони Харкова, зі сторони Криму. Я все це бачив, розумом розумів, що це початок, але відмовлявся вірити.
- Сергій, тобто ви також були першими, хто також прийняв бій?
- Ні, перші влучення були саме в радіотехнічні та зенітні засоби. ППО першими попали, якщо можна так сказати, «під роздачу». Перші ракети полетіли саме по місцям розташування ППО. Вони намагались знищити ППО навколо Києва, а потім запустили авіацію.
- Тобто ось ці перші прильоти навколо Києва, це були прильоти по вам?
- Так самі перші прильоти були по нам.
- Як ви відновлювались?
- Дуже швидко. Провели командуванням військової частини аналіз ушкоджень, зробили перегрупування підрозділів, які було ушкоджено, потім сформували один підрозділ, потім майже з металобрухту відновили інший підрозділ. За дев'ять місяців ми наростили таку міць та такі м'язи саме в системі ППО, що ми вже зараз можемо говорити, що ми будуємо «залізний купол» на кшталт того, який існує в Ізраїлі. Але в нас буде ліпший, бо ні один зенітно- ракетний комплекс світу не приймав участь в таких бойових діях, які відбуваються в Україні. Таким різноманіттям ракет, та такими масованими обстрілами, та з такою періодичністю, не обстрілювали жодну країну світу. Навіть Ізраїль не має і близько такого досвіду та таких масований атак, хоча і іх «залізний купол» пропускає деякі ракети. В нас дуже високі показники збиття повітряних цілей. Такого досвіду, який вже має наш офіцерський склад, не має жодна країну світу. Наші офіцери їздили в західні країни, я питав іх, чому вас там навчали, хлопці сміялись і казали, та більше вже ми навчали, та передавали бойовий досвід.
- Які труднощі роботи саме по шахедам?
- Вони малошвидкісні, та невеликого розміру, і начинка в них більше пластика ніж заліза. Виявляти іх можна лише на близьких дистанціях. Але ми вже пристосувались, провели аналіз, зробили висновки, передислокували деякі підрозділи, розробили нові стратегії роботи саме по шахедам.
- Сергій, ви розраховуєте на постачання систем ППО союзниками? Як тоді зміниться ваша робота?
- Нам не треба, щоб нас захищати. Коли нам дадуть новітні, сучасні засоби ППО, ми самі собі створимо «залізний купол», ліпший ніж в Ізраїлі. Досвід є, офіцери навчені працювати, питання тільки в новітньому озброєнні. Я можу скзати, що ми його власними силами майже створили.
- За що отримали Героя України?
- За 10 жовтня 2022 року. Це була сама масована атака саме ракетами з початку війни. Ворогом було випущено майже 100 ракет, мій підрозділ збив 10 цілей, при цьому жодна повітряна ціль не пройшла через зону ураження мого дивізіону в напрямку міста Києва та об'єктів, що прикриваються. Це був самий високий показник в Україні.
- Чи лишитесь в армії після Перемоги?
- Після війни нам обов'язково потрібно переозброюватись на сучасні системи ППО, є молоді перспективні хлопці, будемо передавати бойовий досвід наступним поколінням.
- Тобто лишитесь тримати «залізний купол» над Україною.
- Так, звісно, залишусь.