Ми стаємо свідками дуже цікавої події – утворення фактичної державної монополії у банківський сфері. Я казав раніше – тільки держава може отак взяти і створити монополію – націоналізувавши найбільший банк в країні та додавши його до своєї плеяди дуже ефективних державних банків. Залишається на додачу до Укрпошти та Укрзалізниці створити Укрбанк, і все буде супер. СРСР завдає удару у відповідь.
Але менше з тим, цікаве – далі. Далі – цейтнот. Націоналізація є поганою з двох причин:
1) Це антиринковий крок
2) Це кричущий злочин проти грошей платників податків
Розглянемо по черзі.
АНТИРИНКОВІСТЬ, або синдром «старшого брата»
Є така теза, що будь яке державне втручання в ринок породжує і спричиняє наступне втручання, щоб боротися з наслідками першого. І так по колу.
За даними ЄП, з посиланням на голову НБУ, ще в квітні 2015 року, Привату не вистачало 118 млрд. гривень.
Чим займалося НБУ? Правильно, вони вливали гроші в ПриватБанк, щоб встояв. Натомість, сума зросла зі 118 до 148 млрд. Знову ж таки, за даними Голови НБУ, 97 % портфелю корпоративних кредитів – були «внутрішні» структури ФПГ Коломойського. Окрім цього, циркулює інформація, що в 2014 пан Коломойський вивів на закордон 2 млрд. доларів, про які начебто влада має забути, щоб процес «Націоналізації» відбувся мирно.
Тобто, держава має окрім того що викупити 100% акцій банку, для чого, за цими ж таки даними з ЄП, має випустити облігацій внутрішнього займу на 43 млрд. гривень.
(http://www.epravda.com.ua/news/2016/12/20/615207/ — Нбу видав приватбанку 15 мільярдів гривень «рефінансу»
http://www.epravda.com.ua/news/2016/12/19/615160/ — Націоналізація «Приватбанку»: Мінфін випустить ОВДП на 116 мільярдів)
Окрім цього, тепер держава має сподіватися, що ФПГ Коломойського виплатить свої борги. Судячи з поведінки Привату до цього, вони цього не робитимуть. Тобто, для держави це обійдеться в КОПІЄЧКУ, а оскільки будь-яка копієчка держави – це гроші платників податків, в кінцевому результаті, прямо чи опосередковано, це ляже на плечі платників податків.
Далі – ще цікавіше – державою планується гарантувати 100% внесків, які є в Приваті – як державному вже, банку. За чий рахунок? Не уточнюється, як завжди. Які ж реальні втрати держави? Ну, не оголошується.
Це все – лише прямі «удари». А хто прорахує і проаналізує, що станеться з ринком, який стає фактично – державною монополією? Ну, ринок поштових послуг та залізничних перевезень нам уже добре відомий.
ЗЛОЧИН проти платників податків.
Давайте лише на секунду, уявимо собі, що відбувалося б, якби держава не втручалася в роботу банків – принаймні, не так як вона втручалася досі.
Банк не міг би видати кредитів більше, ніж це забезпечено депозитами – при розумній політиці. При нерозумній, він міг би спробувати, але рано чи пізно стикнувся би з неможливістю функціонувати – адже саме тому він, як і купа інших банків зверталися до НБУ про рефінансування. А уявімо, що у НБУ немає можливості робити рефінансування. Щоб сталося з банком? Скоріше за все, він би луснув. Це потягнуло б за собою купу проблем, звичайно, від яких сьогодні, якби це було раніше – можна було би оклигатись.
А інші банки, знаючи що держава не буде рятувати кожен невдалий банк – почали б вести розумнішу політику.
Хто би постраждав? Постраждали б безпосередні вкладники – надто ті, чиї депозити – більші за забезпечені ФГВ. Постраждали би безпосередні користувачі – але не ті люди, які не тримали там своїх коштів і не причетні до банку.
А тепер – постраждають опосередковано всі – навіть ті, хто ніколи не користувався і не збирався користуватися Приватом. Така от, на думку «регулятора» – соціальна справедливість, на яку як я бачу – радо погоджуються інтелектуали сьогодення, як на мужній і відважний крок держави. Який є наслідком попереднього кроку держави, який є наслідком попереднього – але аж ніяк не наслідком ринку. Можливо, вільне падіння такого гіганту навчило б людей трохи ринкової науки – навчило б приймати правильні рішення, а банки – мати правильні і ефективні бізнес-моделі.
Чому учасників ринку вчить втручання держави?
Тому, що якщо ти – злочинець або просто невдаха – не варто перейматись – за чужий рахунок держава все зробить для тебе. Ринок – фікція, ми всі убезпечені від його суворої, невидимої руки ласкавою, доброю, справедливою батьківщиною-мати.
Тож давайте не будьмо сильно ускладнювати життя собі економічною освітою – давайте далі приймати погані рішення – за всі наші помилки подбає держава. За чий рахунок? Хто такий Джон Голт?
