Коли я вперше прочитав твори Айн Ренд – то лише за рекомендацією друга. Вже потім, після того як її творчість вийшла українською мовою (Дві основні книги), і яка стала за мірками українського книжкового ринку, популярною – деякі люди (не читавши навіть) почали доводити мені, що вона та її філософія – маргіналізм.
Я ніколи до того не цікавився, наскільки популярною була Айн Ренд і в яких колах та в які часи. Я знав лише що деякі елементи цієї філософії – популярні в США, які як держава були утворені за принципами, які сповідує у творах Айн Ренд.
Як раз доречно, мені підкинули дві важливі статті, які проливають світло на те, коли і серед кого була популярною Айн Ренд, та на кого вплинула її філософія. Статті дуже великі, тому хто зацікавиться, зможе ознайомитись сам, я лише наведу деякі цікаві н'юанси.
У статті «Третя ера Айн Ренд» в The Guardian, (Jonathan Freedland Monday 10 April 2017) (https://goo.gl/oOTFgn) йдеться про те, що «Перша ера» – була за її життя, коли надзвичайно популярними стали твори «Джерело» та «Атлант розправив плечі». Кажуть навіть, що тодішні прихильники нагадували культ.
Проте «Друга Ера» розпочалася коли ідеї, які вона проголошувала, почали втілюватися у політичних курсах Рейгана та М.Тетчер. Серед британських та американських консерваторів було в тренді обмінюватися книгами Айн Ренд.
Третя ж Ера Айн Ренд, відповідно до статті, розпочинається зараз. Точніше, поштовхом стало «Чаювання» (Tea party) проти Обами у 2009 році. Тези про «Відкочування», «Скорочення уряду» – знову почали публічно звучати.
Далі йдеться про те, наскільки нова адміністрація Трампа «кишить» об'єктивістами та «рендістами» – починаючи з самого Трампа, який зазначив «Джерело» як одну зі своїх улюблених книжок, так і продовжуючи спікером палати представників у Конгресі – Полом Раяном, Держсекретарем Рексом Тілерсоном, та багатьма іншими.
Дісклеймер: Я не намагаюся з'ясувати наскільки все ж таки їхні дії та висловлювання відповідають філософії Айн Ренд, лише зазначаю той факт що вони визнали її вплив на своє життя як дуже серйозний.
Рендістам з поточної адміністрації Трампа протистоять республіканці-лібертаріанці (Рон Пол, Ренд Пол – батько та син, відповідно. Син Ренд названий на честь Айн Ренд), сконцентровані у кокусі «Фрідом Хауз», які нещодавно провели успішну кампанію проти законопроекта про охорону здовов'я на заміну "Obamacare", який просував згаданий Пол Раян. Лібертаріані вважали цей закон надто популістичним і вели проти нього сильну кампанію всередині республіканської партії. Наразі законопроект було відкликано.
Проте найбільш цікавим є посилання на опитування виданням "Vanity Fair" видатних підприємців та старт-аперів Кремнієвої долини:
У цьому дослідженні йдеться про те, що найвидатніші та найвідоміші бізнеси інформаційних технологій, їхні власники та засновники, були натхненні Айн Ренд. Там йдеться і про Стіва Джобса, і про Джефа Безоса (Amazon), і про Евана Шпігеля (Снапчат), Джека Дорсі (Твіттер), Тревіса Каланіка (Убер) і про Цукерберга (Фейсбук).
До цього списку ще можна додати людей зі списку, який є на Вікі:
Серед них є і прем'єр міністр Австралії, і очільник ФРС (Алан Грінспан, один із прихильників Ренд з «першої ери», і радник Рональда Рейгана, і Президент «Інституту Катона», а також кілька кандидатів в президенти США – Боб Барр, Тед Круз, Гарі Джонсон, а ще — Пітер Тіль – співзасновник Пей Пол, Джимі Вейлс – засновник Вікіпедії, та багато інших.
До чого це я веду? Абсолютно не дивним є те, що люди саме таких груп визнавали суттєвий вплив її творчості, адже вони були тими людьми, про яких та для яких писала Айн Ренд – саме в таких людях вона хотіла плекати самоповагу та раціональний егоїзм.
